Ралівська громада
Львівська область, Самбірський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Звіт про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Ралівської сільської територіальної громади на період до 2027 року.

Дата: 06.09.2023 15:57
Кількість переглядів: 258

Фото без опису

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ

 

1. Зміст та основні цілі Стратегії розвитку Ралівської сільської територіальної громади на період до 2027 року

4

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено

9

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу

19

4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються Стратегії, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом

22

5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також  шляхи  врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

23

6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності -50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

28

7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання Стратегії

32

8.  Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

34

9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

36

10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для  здоров’я населення

38

11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію

38

12. Додаток 1

40

          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

  

В основу формування державної екологічної політики покладено принцип, згідно з яким екологічна безпека є складовою національної безпеки держави. Мета природоохоронної діяльності полягає в досягненні оптимального балансу між шкідливими для довкілля наслідками, що супроводжують розвиток суспільства і можливостями природних ресурсів до самовідтворення. Ставлення до природи, стан охорони навколишнього природного середовища є тими показниками, які яскраво демонструють розвиток держави. Неможливо рухатися вперед, не використовуючи наукові досягнення, не впроваджуючи нові технології. Але при цьому важливо передбачити, як природа відреагує на діяльність людини, наскільки раціонально ми використовуємо її багатства, які є альтернативи тієї чи іншої діяльності.

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення
у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. Поява цієї концепції пов’язана з необхідністю розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку країн, регіонів і населених пунктів.

Стратегічна екологічна оцінка стратегій, планів і програм дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування.

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Метою СЕО є забезпечення високого рівня охорони довкілля та сприяння інтеграції екологічних факторів у підготовку планів і програм з метою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку. В Україні створені передумови для імплементації процесу СЕО, пов’язані з розвитком стратегічного планування та національної практики застосування екологічної оцінки.

 Стратегічна екологічна оцінка проєкту Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року, який є документом державного планування місцевого рівня (ДДП), розроблена робочою групою з організації проведення СЕО відповідно до вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ  СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РАЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ

 

 СЕО охоплює аналіз ймовірного впливу на стан довкілля, умови життєдіяльності та здоров’я населення Ралівської  громади в результаті впровадження Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року (далі – Стратегії). Тож об’єктом аналізу є стратегічні цілі, оперативні цілі та оперативні завдання Стратегії.

 Стратегією визначено бачення Ралівської громади:

Ралівська територіальна громада - центр національно-патріотичного виховання Львівщини, батьківщина трьох українських гетьманів, місце створення Української головної визвольної ради, земля, що подарувала світу винахідника віденської кави Юрія Кульчицького, край мальовничих краєвидів та родючих сільськогосподарських угідь, інвестиційно приваблива громада, туристично цікава та популярна, де створені комфортні умови для життя, ведення бізнесу, проведення змістовного дозвілля.

 

   Стратегічне бачення розвитку Ралівської громади досягатиметься завдяки реалізації трьох стратегічних цілей:

   Стратегічна ціль 1. Сталий економічний розвиток громади

                    Стратегічна ціль 2. Розвита інфраструктура

                    Стратегічна ціль 3. Створення комфортних та безпечних умов життя у громаді

 

 В рамках  стратегічних цілей виділені  ключові операційні цілі, які, в свою чергу, деталізовані в завдання. Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом, яким чином громада досягатиме цілей свого розвитку.

    Структура стратегічних, операційних цілей та завдань Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року представлена у таблиці 1.1.

 

                                                                                                                                                          Таблиця 1.1

Структура стратегічних, операційних цілей та завдань Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року

 

Стратегічні цілі

Оперативні цілі

Завдання

1. Сталий економічний розвиток громади

1.1. Покращення інвестиційної привабливості та стимулювання економічного розвитку

1.1.1. Створення та систематизація інвестиційної інформації громади

1.1.2. Покращення інструментів просторового планування

1.1.3. Створення умов для розвитку сільського господарства

1.1.4. Стимулювання розвитку підприємництва та економічної активності мешканців

1.1.5. Підвищення енергоефективності та розвиток альтернативної енергетики

1.2. Розвиток туристичної сфери

1.2.1. Розвиток туристичної інфраструктури

1.2.2. Промоція туристичного потенціалу громади

2. Розвинута інфраструктура

2.1. Розвиток дорожньо- транспортної інфраструктури

2.1.1. Розвиток дорожньої інфраструктури

2.1.2. Розвиток транспортної інфраструктури

2.2. Розвиток житлово-комунальної інфраструктури

2.2.1. Розвиток та модернізація  установ житлово-комунального господарства

2.2.2. Оновлення та розширення системи водопостачання і водовідведення

2.2.3. Впровадження енергоефективного освітлення вулиць

2.3. Розвиток інфраструтури громадського простору

2.3.1. Організація та модернізація публічних просторів

3. Комфортне та безпечне життя у громаді

3.1. Підвищення якості освіти

3.1.1. Трансформація системи освіти

3.1.2. Покращення матеріально-технічного забезпечення та доступності у закладах освіти

3.2. Підвищення якості медичних послуг та покращення громадського здоров’я

3.2.1. Розбудова медичних закладів первинної ланки

3.2.2. Розвиток паліативно-хоспісної системи допомоги населенню

3.2.3. Формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді

3.3.2. Створення нових можливостей для проведення дозвілля

3.3.3. Облаштування та розширення мережі культурних об’єктів у громаді

3.3.4. Розбудова спортивної інфраструктури

3.3.5. Розвиток фізичної культури

3.4. Підвищення якості публічних послуг

3.4.1. Забезпечення населення і бізнесу якісними та доступними  адміністративними послугами

3.5. Формування безпечного середовища проживання

3.5.1. Посилення захисту правопорядку та впровадження цифрових технологій безпеки у громаді

3.5.2. Покращення системи цивільного захисту

3.6. Підвищення рівня екологічної безпеки

 

3.6.1. Створення системи поводження з ТПВ

3.6.2. Покращення санітарного та екологічного стану населених пунктів, збереження природних ресурсів громади

3.6.3. Забезпечення захисту територій від шкідливої дії вод

         

 

Відповідно до Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року вона спрямована на досягнення низки стратегічних цілей: 

Ціль 1. Формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва; 

Ціль 2. Забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України; 

Ціль 3. Забезпечення інтеграції екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України; 

Ціль 4. Зниження екологічних ризиків з метою мінімізації їх впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення; 

Ціль 5. Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління. 

Аналіз відповідності цілей Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року стратегічним цілям державної екологічної політики, визначеним Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (далі - стратегічні цілі державної екологічної політики), представлено в табл. 1.2. 

 

Таблиця 1.2

Аналіз відповідності цілей Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року стратегічним цілям державної екологічної політики визначеним Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»

 

Стратегічні цілі державної екологічної політики

Стратегічні цілі Стратегії

1. Сталий економічний розвиток громади

2. Розвинута інфраструктура

3. Комфортне та безпечне життя у громаді

1.Формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва

++

++

+

2.Забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України

0

++

0

3.Забезпечення інтеграції екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку

++

++

++

4.Зниження екологічних ризиків з метою мінімізації їх впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення

+

+

+

5.Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління

+

++

0

 

Для оцінки відповідності цілей використовувалася п’ятибальна шкала:

++  -  цілі Стратегії узгоджені зі стратегічними цілями державної екологічної політики;

+  - цілі Стратегії та стратегічні цілі державної екологічної політики опосередковано узгоджуються, зокрема на рівні оперативних цілей та завдань;

0   - цілі Стратегії та стратегічні цілі державної екологічної політики нейтральні по відношенню одні до одних;

-    - цілі Стратегії та стратегічні цілі державної екологічної політики не узгоджуються, але можуть бути узгоджені. В рамках наступного планування потрібні спеціальні заходи, спрямовані на узгодження цілей Стратегії та стратегічних цілей державної екологічної політики;

--  -  цілі Стратегії та стратегічні цілі державної екологічної політики принципово суперечать одні одним. Необхідні термінові заходи, спрямовані на уточнення цілей цієї Стратегії.

 

 Стратегічна ціль 1 «Сталий економічний розвиток громади» передбачає розвиток економіки громади та залучення інвестицій, здійснення ефективного просторового планування. Аналіз свідчить, що ця ціль Стратегії та її оперативні цілі й стратегічні цілі державної екологічної політики принципово узгоджуються. Управління ресурсами громади відбуватиметься на підставі норм природоохоронного законодавства, засад сталого споживання та виробництва. 

          Стратегічна ціль 2 «Розвинута інфраструктура» передбачає створення умов для комфортного та безпечного проживання мешканців, поліпшення та розвиток інженерної інфраструктури, житлово-комунального господарства, розвиток транспортної інфраструктури. Ця ціль Стратегії максимально узгоджуються з усіма стратегічними цілями державної екологічної політики. 

Стратегічна ціль 3 «Комфортне та безпечне життя у громаді»  спрямована на розвиток людського капіталу, створення ефективної системи поводження з ТПВ, покращення екологічного стану водних об’єктів громади, збереження природних ресурсів громади забезпечення високого рівня здоров'я населення, його освітніх та культурних потреб, всебічного розвитку особистості та соціального захисту населення. Соціально-економічний розвиток людського капіталу громади відбуватиметься з забезпеченням інтеграції екологічної політики у процес прийняття рішень, зокрема впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах. Така стратегічна та відповідні оперативні цілі узгоджуються зі стратегічними цілями 1, 3, 4 державної екологічної політики та здебільшого нейтральні щодо її цілей 2 і 5.

У Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, затвердженій Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363-р, визначено 12 стратегічних цілей для підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів та наслідків зміни клімату в Україні:

  • зменшення рівня промислового забруднення;
  • створення ефективної системи хімічної безпеки;
  • забезпечення раціонального використання природних ресурсів;
  • досягнення «доброго» екологічного стану вод;
  • забезпечення сталого лісоуправління та підвищення здатності лісових екосистем адаптуватися до зміни клімату;
  • створення правових та економічних підстав для запровадження ієрархії поводження з відходами;
  • підвищення ефективності державної системи оцінки впливу на довкілля та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища;
  • збереження біорізноманіття та забезпечення розвитку природно-заповідного фонду в Україні;
  • посилення адаптаційної спроможності та стійкості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату;
  • стабілізація екологічної рівноваги на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя після відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону;
  • включення заходів з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату в національні, регіональні стратегії, плани управління річковими басейнами;
  • підвищення обізнаності представників центральних і місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які уповноважені на прийняття рішень у сфері навколишнього природного середовища, з питань пом’якшення та адаптації до зміни клімату.

 

   Аналіз відповідності цілей Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року стратегічним цілям Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363-р (далі - стратегічні цілі Стратегії екологічної безпеки), представлено в табл. 1.3. 

Таблиця 1.3

Аналіз відповідності цілей Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року стратегічним цілям Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363-р

 

Стратегічні цілі Стратегії екологічної безпеки

Стратегічні цілі Стратегії

1. Сталий економічний розвиток громади

 2. Розвинута інфраструктура

3. Комфортне та безпечне життя у громаді

1. Зменшення рівня промислового забруднення

++

++

+

2. Створення ефективної системи хімічної безпеки

0

0

0

3. Забезпечення раціонального використання природних ресурсів

++

++

++

4. Досягнення «доброго» екологічного стану вод

+

++

0

5. Забезпечення сталого лісоуправління та підвищення здатності лісових екосистем адаптуватися до зміни клімату

+

++

0

6. Створення правових та економічних підстав для запровадження ієрархії поводження з відходами

+

++

0

7. Підвищення ефективності державної системи оцінки впливу на довкілля та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища

+

+

+

8. Збереження біорізноманіття та забезпечення розвитку природно-заповідного фонду в Україні

0

++

0

9. Посилення адаптаційної спроможності та стійкості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату

0

+

+

10. Стабілізація екологічної рівноваги на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя після відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону

0

0

0

11. Включення заходів з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату в національні, регіональні стратегії, плани управління річковими басейнами

+

++

+

12. Підвищення обізнаності представників центральних і місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які уповноважені на прийняття рішень у сфері навколишнього природного середовища, з питань пом’якшення та адаптації до зміни клімату

+

+

+

 

Для оцінки відповідності цілей використовувалася п’ятибальна шкала:

++  -  цілі Стратегії узгоджені зі стратегічними цілями Стратегії екологічної безпеки;

+    - цілі Стратегії та стратегічні цілі Стратегії екологічної безпеки опосередковано узгоджуються, зокрема на рівні оперативних цілей та завдань;

0    - цілі Стратегії та стратегічні цілі Стратегії екологічної безпеки нейтральні по відношенню одні до одних;

-    - цілі Стратегії та стратегічні цілі Стратегії екологічної безпеки не узгоджуються, але можуть бути узгоджені. В рамках наступного планування потрібні спеціальні заходи, спрямовані на узгодження цілей Стратегії та стратегічних цілей Стратегії екологічної безпеки;

--  -  цілі Стратегії та стратегічні цілі Стратегії екологічної безпеки принципово суперечать одні одним. Необхідні термінові заходи, спрямовані на уточнення цілей цієї Стратегії.

 

Стратегічна ціль 1 «Сталий економічний розвиток громади» узгоджується або опосередковано узгоджується з більшістю цілей Стратегії екологічної безпеки та передбачає покращення конкурентоспроможності діючого бізнесу, а також створення нових підприємств з урахуванням норм природоохоронного законодавства, у тому числі проведення оцінки впливу на довкілля для кожного інвестиційного проєкту, підтримку підприємництва, туризму та інших екологічних видів бізнесу, зменшення рівня промислового забруднення, в тому числі в сільському господарстві, забезпечення раціонального використання природних ресурсів шляхом проведення інвентаризації ресурсів та постійного земельного аудиту, покращення суб’єктами господарювання ефективності поводження з відходами.

Стратегічна ціль 2 «Розвинута інфраструктура» повністю узгоджується з 7 з 12 стратегічних цілей Стратегії екологічної безпеки, опосередковано узгоджується з 3 цілями. Дана ціль спрямована на зменшення рівня забруднення навколишнього природного середовища та досягнення «доброго» екологічного стану вод шляхом створення системи централізованого водовідведення в громаді,  покращення екологічного стану водних об’єктів громади, а також створення ефективної системи поводження з ТПВ. Крім того, раціональне використання природних ресурсів у громаді буде забезпечено шляхом виконання таких завдань як розвиток системи централізованого водопостачання, збереження біорізноманіття, громадського контролю за веденням лісового господарства та забезпечення розвитку природно-заповідного фонду природних ресурсів громади.

Стратегічна ціль 3 «Комфортне та безпечне життя у громаді»  спрямована на розвиток людського капіталу, забезпечення високого рівня здоров'я населення, його освітніх та культурних потреб, всебічного розвитку особистості та соціального захисту населення. Вона частково узгоджується з цілями Стратегії екологічної безпеки, є нейтральною до 6 з 12 цілей. Проте невід’ємною складовою розвитку освіти, медицини та культури у громаді є впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах, що забезпечить зменшення обсягу забруднення атмосферного повітря.

 

 

РОЗДІЛ 2.  ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ,  ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Фото без опису     

Ралівська територіальна громада утворена в рамках адміністративно-територіальної реформи у жовтні 2020 року шляхом об’єднання Ралівської сільської ради (села Ралівка, Нагірне, Задністря,  Хатки), Вільшаницької об’єднаної територіальної громади  (села Вільшаник,  Трояни,  Глибоч,  Черхава,  Лопушно,  Лукавиця, Монастирець,Сприня, Мала Спринька),

Чукв’янської об’єднаної територіальної громади (села Чуква,  Млин,  Звір,  Волянка,  Блажів,  Воля Блажівська, Бережниця), Кульчицької сільської ради (село Кульчиці) та Городищенської сільської ради (села Городище,  Сіде).

 

Ралівська територіальна громада розташована у південно-західній частині Львівської області. Площа громади складає 230,96 кв.км, що становить 1,06% від площі Львівської області, 7,11% від площі Самбірського району.

Територія громади  межує на півночі з Новокалинівською, на сході з Дрогобицькою, на південному сході з Бориславською, на півдні з Стрілковицькою та Східницькою, на північному заході з Самбірською, на заході з Старосамбірською територіальними громадами Львівської області.

         Адміністративним центром Ралівської територіальної громади є село Ралівка, яке лежить на південному сході Західної України  на правому березі річки Дністер. Русло Дністра на частині території широке, береги низькі, через це частина села наражається на періодичні повені. 

 

Кліматичні умови

 

       Клімат Ралівської громади  помірно-континентальний, з м’якою зимою, затяжною вологою весною, теплим дощовим літом і відносно сухою теплою осінню.

       Найхолоднішим місяцем зими  є січень, середньомісячна температура якого на 2-3°С нижча, ніж у грудні. Найнижчі середньосічневі температури повітря, що спостерігаються у Карпатах коливаються від -6,1°С до -6,6°С. Для всіх зимових місяців характерна велика мінливість температури повітря.

      Середньорічні температури повітря на території громади дорівнюють 5,2-8,0°С. Амплітуда річних коливань – від 20,7 до 23°С.

         Протягом року переважають західні і північно-західні вітри. У холодний період року переважають східні повітряні маси. Північно-західні та західні циклони обумовлюють інтенсивні снігопади. Часто зміна повітряних мас на весні обумовлює нестійкий погодний режим. Влітку західні та північно-західні циклони обумовлюють зливи і затяжні дощі. В жовтні та листопаді західні циклони обумовлюють опади, ожеледицю та сильний вітер, часті періоди потепління. Для холодного періоду характерна похмура погода, туман і відлиги, при яких пересічна добова температура піднімається до +5 °С і вище. В літній період діяльність циклонів затихає, температурний режим стає більш стійким.

    Найтепліший місяць – липень, пересічна температура становить +17...+18°С, найхолодніший січень (-4...-6°С). Для режиму опадів характерне перевищення кількості опадів над величиною випаровування. Чергування засушливих років та років з надмірною кількістю опадів.

    Територія громади належить до зони достатнього зволоження. Пересічна річна кількість опадів  складає 650 мм в рівнинній частині та 750-1000 мм — в передгірських  частинах. Найбільш зволоженою є гірська частина, де за рік випадає до 1400 мм опадів, основна їх кількість припадає на квітень-вересень.

 

Атмосферне повітря

 

         Як зазначається в Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», забруднення атмосферного повітря є однією з найгостріших екологічних проблем. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря є одним з основних факторів ризику для здоров'я, пов'язаних з навколишнім середовищем. Чим нижче рівні забруднення повітря, тим менше серцево-судинних і респіраторних захворювань як в тривалій, так і в короткостроковій перспективі.

         Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Львівській області мають підприємства добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 33,299 т (або 43,8% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області). 

         Ралівська територіальна  громада характеризується порівняно слабким розвитком промисловості, тому екологічне навантаження на навколишнє природне середовище незначне.

Для Ралівської територіальної громади характерні два види забруднення атмосферного повітря: від пересувних джерел (автотранспорт, техніка сільськогосподарського призначення). стаціонарних джерел забруднення (котельні, які працюють на твердому паливі, використання палива на побутові потреби в домогосподарствах).

          За даними Головного управління статистики у Львівській області,  в  Самбірському районі, в порівнянні  з іншими районами, спостерігаються найменші обсяги викидів  забруднюючих речовин  в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, які у   2021 році  склали  421, 4 т, або 65,5 % до попереднього року.

 

                                                                                                                                     Таблиця 2.1

 Викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення

по районах у 2021 році

 

 

Обсяги

викидів, т

2021 %

до 2020

У тому числі

 

діоксиду сірки

діоксиду азоту

 

т

2021 %

 до 2020

т

2021 %

до 2020

 

Львівська область

75433,1

99,2

19585,8

89,2

5609,2

101,4

 

райони

 

 

 

 

 

 

 

Дрогобицький

2402,1

94,8

38,1

50,2

138,3

66,2

 

Золочiвський

1249,6

147,9

37,6

87,5

40,3

98,2

 

Львівський

4427,9

93,2

93,0

93,7

860,5

86,9

 

Самбiрський

421,4

65,5

25,2

41,0

20,5

106,1

 

Стрийський

5443,8

126,5

114,1

136,9

545,2

134,1

 

Червоноградський

59199,2

97,9

19225,8

89,3

3722,8

103,5

 

Яворiвський

2289,1

94,0

52,0

99,3

281,6

105,8

 

 

          Через територію громади проходять територіальні автомобільні дороги загального користування державного значення: Т-14-18 Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий та Т-14-15 Мостиська-Самбір-Борислав.    

  Активізація транскордонного співробітництва привела до збільшення потоків транспорту. Постійне збільшення інтенсивності руху автотранспорту призводить до прогресуючого зростання забруднення довкілля. Відповідно до статистичної інформації обсяги викидів забруднювальних речовин, які надійшли у атмосферне повітря від пересувних джерел викидів у Львівської області у 2021 році становили 83,600 тис. т, що на 11 тис. т більше в порівнянні з 2020 роком. В загальному по області обсяги забруднювальних речовин, які надійшли в атмосферне повітря від пересувних та стаціонарних джерел викидів у 2021 році сукупно складають 158,682 тис. т, що на 10,638 тис. т більше в порівнянні з 2020 роком. Частка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами становить 52,7%,  від загальної кількості викидів  по області. Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря, були: оксид вуглецю та  діоксид азоту.

 

Водні ресурси

 

Вся територія Ралівської громади в гідрологічному плані перебуває в межах водного басейну річки Дністер. 

          Найбільшою водною артерією Ралівської громади  є ріка Дністер, що бере початок у Карпатах і протікає по території громади.

          Характерною особливістю гідрологічного режиму Дністра є наявність паводків протягом всього літнього періоду року, в окремі роки – взимку, причому нерідко максимальні витрати зливових паводків значно перевищують максимуми весняних водопіль.

          Усі річки басейну Дністра мають змішане снігово-дощове живлення, а тому рівневий режим залежить від випадання дощів, особливо зливових і затяжних, сніготанення під час відлиг зимою та сходження снігового покриву весною. Оскільки дощі у Львівській області випадають часто та інтенсивно, а відлиги з частковим чи повним сходженням снігового покриву теж не рідкість, то річки Львівщини завжди повноводні і мають пульсуючий характер рівневого режиму і витрат. Такий графік коливання рівнів води називають «пилоподібним» і відносять до середньоєвропейського типу.

Максимальні рівні та витрати води в річках басейну Дністра найчастіше спостерігаються весною під час сніготанення та після серії зливових дощів у першій половині літа. Найнижчі рівні води та найменші витрати річок спостерігаються в серпні та вересні.

Поверхневі води на території громади представлені також річками Крем’янка, Ореб, Черхавка, Слониця,  Спринька, Блажівка, Волянка.             

          Озер на території громади немає. Брак природних водойм компенсується 79 ставками загальною площею водного дзеркала 55,7028 га.

           Водні поверхні громади займають 2,0% загальної площі.

                    В таблиці 2.2 наведена інформація щодо водних ресурсів громади.

Таблиця 2.2

Водні ресурси Ралівської громади

 

Водні ресурси

 

Площа, га

Річки ( природні водотоки)

 355,3076

Штучні водотоки

38,1171

Прибережні замкнуті водойми

  3,7503

Ставки

                      57,125

Штучні водосховища

  9,0

ВСЬОГО:

 

    463,3

 

Основним джерелом забруднення водного басейну громади є недостатньо очищенні стічні води,  а також неканалізована житлова забудова. До мережі водовідведення підключені мешканці с.Ралівка, доступність до мережі складає лише 0,5%. В межах населених пунктів громади джерелом забруднення вод є скиди недостатньо очищених стоків, водопроникні дворові туалети, зберігання побутових відходів на присадибних ділянках тощо. Стоки від території багатоквартирної забудови та громадських будинків відводяться на існуючі локальні очисні споруди каналізації, які на даний час потребують реконструкції. Каналізаційні мережі та споруди у с. Ралівка мають знос від 76 до 100,0%

Однією з найгостріших проблем, яка постала перед Ралівською сільською радою є зношеність очисних споруд у с.Ралівка, внаслідок чого недостатньо очищені стічні води потрапляють безпосередньо в річку або ґрунтові води. Скидання неочищених стічних вод приводить до деградації річок – посилюється їх замулення, повільнішають процеси самовідновлення. Населенню економічно невигідно експлуатувати вигрібні ями, так як вартість послуг із вивезення асенізаційною машиною одного м3 стоків на очисні споруди перевищує вартість водовідведення каналізаційними мережами. А тому стоки не вивозяться своєчасно та виходять на поверхню, забруднюючи навколишнє середовище.

Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підземних вод, які активно використовуються для потреб території.

Якість води насамперед залежить від природних чинників та рівня антропогенного навантаження на басейн річки. З огляду на це, оцінка якості основного джерела питного водопостачання – річки Дністер, має чи не найголовніше наукове і практичне значення.

 

Дані моніторингу,  здійсненого  лабораторією моніторингу вод та ґрунтів БУВР Західного Бугу та Сяну, на семи постах у містах та селах, які прилягають до басейну Дністра,  вказують, що на посту спостереження №1:(р. Дністер, 1278 км, м. Самбір, верхів'я р. Дністер, під мостом по дорозі м. Дрогобич) спостерігається перевищення вмісту нітрит-іонів у 4,5 раза. Інші показники знаходяться в межах норми. (Науковий вісник НЛТУ України, 2021, т. 31, № 5). 

Дані з постів спостереження, розташованих по течії річки Дністер у таблиці 2.3.                                                                                                                                 

                                                                                                                                    

                                                                                                                                  Таблиця 2.3

Дані з постів спостереження, розташованих по течії річки Дністер

Забруднювальна речовина /

показник

ГДК

(ОБУВ)

Пости    спостереження

 

№ 1

№ 2

№ 3

№ 4

№ 5

№ 6

№ 7

Біохімічне споживання кисню

за 5 діб, мг О/дм3

3

1,18

5,2

3,8

1,97

2,3

1

2,2

Завислі речовини, мг/дм3

15

3

3

69

14

12

40,5

29,8

Кисень розчинений, мг О2/дм3

˃4

8,03

5,87

12,5

13,4

8,23

2,33

11,5

Сульфат-іони, мг/дм3

100

34,61

89,82

184

82,2

57,8

97,92

427,49

Хлорид-іони, мг/дм3

300

24,32

210,18

210,18

37,2

22,17

26,59

465,00

Амоній-іони, мг/дм3

0,5

0,22

2,6

0,58

0,4

0,09

0,1

1,6

Нітрат-іони, мг/дм3

40

3,45

22,95

6,2

10,86

5,49

24,8

35,43

Нітрит-іони, мг/дм3

0,08

0,36

1,34

0,041

0,06

0,05

0,028

0,019

 

В останні роки екологічна ситуація громади характеризується високими ризиками надзвичайних ситуацій, пов’язаних з руйнівною дією паводків, що загрожує безпеці проживання населення

При високих повенях відбувається часткове затоплення та підтоплення низько розташованих забудованих територій у долинах річки Дністер, що потребує укріплення берегів рік та водойм для попередження шкідливого впливу води. Найбільш затопленими є села Ралівка, Задністря.

Залишається проблемою встановлення відповідних розмірів та меж прибережних захисних смуг та водоохоронних зон для водних об’єктів громади.

 

Земельні ресурси та грунти

 

Загальна площа земель Ралівської ТГ становить 23 096,1 га.

У таблиці 2.4 наведена інформація щодо видів та кількості земель громади.

Таблиця 2.4

 

Структура земельного фонду Ралівської громади

 

Категорія земель

Площа земель, га

Землі сільськогосподарського призначення

13515,7

Землі житлової і громадської забудови

1038,2

Землі лісогосподарського призначення

7608,2

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

333,8

Землі водного фонду

463,3

Інші землі

136,9

ВСЬОГО

23096,1

 

Фото без опису

 

 

                                Рисунок 2.4 Структура земель Ралівської громади

 

Розподіл земель Ралівської територіальної громади за категоріями земель показує, що в ній є найбільше земель сільськогосподарського призначення – 58,5%. Це великий процент, який говорить про один з можливих головних напрямків розвитку господарства громади. Землі лісогосподарського призначення складають 32,9%, житлової та громадської забудови 4,5%, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення 1,5%, землі  водного фонду 2,0%.

Як видно з діаграми, переважаюча частка земель громади належить до земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду.

Загальна площа земель сільськогосподарського призначення Ралівської громади становить 13 515,7 га. Площа сільськогосподарських угідь становить 13 335,9948 га, з них: 9 500,8790 га ріллі, 859,7869 га сіножатей, 2 550,0295 га пасовищ, 425,2994 га багаторічних  насаджень. Решта земель – 179,7052 га – несільськогосподарські угіддя (господарські будівлі і двори).          

Найбільш поширеними  на території Ралівської громади є сірі опідзолені та підзолисті грунти.

Орні землі сільськогосподарських угідь належать до земель середньої та високої якості. Даючи господарську оцінку основним ґрунтам Ралівської громади, зазначимо, що вони родючі і придатні для вирощування багатьох сільськогосподарських культур (пшениця, ячмінь, цукрові буряки, льон, кукурудза, капуста, огірки, помідори, морква, цибуля). Для того, щоб отримати високі сталі врожаї, необхідно провести цілу низку заходів, пов'язаних з піднесенням культури землеробства, а саме: вапнування ґрунтів, яке знижує їхню кислотність, що є надмірною, періодичне угноєння їх торф’яно-гнійними компостами. Серед комплексних заходів вирішальне значення має удобрення достатньою кількістю органічних і мінеральних добрив.   

 За останні десятиліття великий вплив на стан ґрунтів здійснило скорочення поголів’я худоби в селах, внесення органічних добрив в ґрунти, що значно скоротилося. Іншою значною проблемою, що веде до поступового виснаження ґрунтів є наявність значної кількості посівних площ під культури, що виносять із урожаєм значну кількість поживних речовин (ріпак, соняшник, кукурудза).

 

 

Біорізноманіття та природно-заповідний фонд

 

Площа лісів та інших вкритих лісом земель Ралівської  територіальної громади становить 7608,2 га  (32,9 % загальної території). У лісах переважають листяні породи. Переважаючими листяними породами є дуб, бук, граб. Поширені також ясен, клен, липа, береза, ялина, сосна. У заплавах річок ростуть берест, вільха, верба. 

           В передгір’ї Карпат характерними є ялицево-буково-кленові ліси. Невелика частина зайнята смерекою.

 У грабово-дубових лісах підлісок багатий на ліщину, крушину, трав'яний покрив досить строкатий. Тут поряд з папороттю і хвощами багато квітів, серед яких – підсніжники, конвалія та ін. У хвойних лісах підлісок небагатий – це переважно мохи і лишайники (хвойний мох, оленячий лишайник, чебрець).

За даними департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації у Ралівській  громаді наявна  ботанічна пам’ятка природи:

  • «Дуб Тараса Бульби-Боровця» у с.Сприня; (Рішення Львівської обласної ради від 14.07.2011 №206).

Велике значення у формуванні рослинності Ралівської  громади  належить діяльності людини, яка винищує одні рослини і звільнені площі використовує для культивування інших (наприклад, чагарники, луки використовуються під сади і городи).

           В умовах сучасності, для здорового активного відпочинку все більшої популярності набуває велосипедний, пішохідний, водний, зелений, сільськогосподарський туризм. Затишний сімейний відпочинок подалі від галасливого міста, цілюще повітря може запропонувати туристам Ралівська земля.

 

Поводження з відходами

 

Правильно налагоджений процес вивезення та утилізації твердих побутових відходів є запорукою не лише естетичного стану довкілля, але і екологічної ситуації території громади.

На сьогодні збір та відправку на утилізацію відходів проводять: Самбірське комунальне підприємство «Об’єднане», ФОП «Сиса І.В.», ПП «ЕкоЗахідГруп». Вивезення твердих побутових відходів проводиться спеціальними автомобілями згідно договорів по графіку з використанням контейнерів на сміттєвих майданчиках та сміттєвих мішків. Договорами охоплено близько 35 % населення.

Захоронення твердих побутових відходів проводиться на сміттєзвалищі, що знаходиться у м.Самборі.      

Стихійні звалища періодично утворюються поза межами населених пунктів, куди побутові відходи скидаються, як правило, мешканцями навколишніх сіл. Такі стихійні сміттєзвалища оперативно і систематично ліквідуються.

На території громади у весняний та осінній періоди відбувається традиційне для України спалювання листя, трави, соломи та інших органічних решток у приватних домогосподарствах. Це не тільки значно забруднює повітря, а також знищує важливе різноманіття комах у верхніх шарах ґрунту, унеможливлює використання органіки для підвищення родючості землі. Ралівською сільською радою, представниками громадського сектору громади регулярно проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота серед населення щодо шкоди спалювання рослинних відходів та  альтернативних варіантів їх утилізації (компостування).

 

           

 

                    Здоров’я населення

 

Відповідно до проведеного департаментом охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації аналізу демографічної ситуації у Львівській області чисельність населення поступово скорочується, у гендерній структурі переважають жінки (рис. 2.5). 

Фото без опису

Рисунок 2.5. Аналіз демографічної ситуації у Львівській області

 

Середній вік населення у Львівській області постійно зростає від 37,4 роки в 2002 до 40,5 років у 2021 році.  

Сучасна демографічна ситуація в Ралівській територіальній громаді склалася під впливом історичного розвитку території, природнього та механічного руху населення.

Ралівська  громада має середній порівняно з іншими громадами Львівської області показник щільності населення – 65,04 особи на 1 км( Львівська область -114 осіб на 1 км2 – у 2021 році).

Станом на 01.01.2022 року в Ралівській громаді проживає 15 021 осіб мешканців, із них близько 31 % населення проживає у адміністративному центрі громади.

Таблиця 2.6

 Структура населення громади

 

Гендерна структура населення, осіб

Разом, в т.ч.:

15 021

Чоловіків

7 035

Жінок

7 986

Віковий розподіл, осіб

0-17 років

2 880

18-60 років

9 037

Старше 60 років

3 104

Вікова структура населення молодшого за працездатний вік, осіб

Діти дошкільного віку

992

Діти шкільного віку

1 888

 

За віковою структурою населення переважають особи працездатного віку (60,2%).

За статевою ознакою населення громади поділяється наступним чином: 53 % - жіноче населення, 47% - чоловіче населення.

Фото без опису

Фото без опису

                             Рисунок 2.7. Структура населення громади

 

Головними індикаторами демографічної ситуації в громаді є характер процесів природного та міграційного руху населення.

За підсумками 2021 року кількість померлих у громаді перевищує кількість народжених на 183 особи (кількість померлих – 224 особи, кількість народжених – 41 особа). Міграційний рух населення характеризується  позитивним сальдо – у 2021 році прибуло 458 осіб, вибула 141 особа.

Більшість факторів, які впливають на демографічну ситуацію в громаді, формуються на загальнодержавному рівні і залежать від фінансово-економічного стану та добробуту населення. Подолання фінансової кризи та поліпшення економічного стану населення, що в свою чергу призведе до досягнення сталого демографічного розвитку, є тривалим і складним процесом.

Реалістичний варіант демографічного прогнозу розвитку Ралівської громади до 2027 року передбачає, що кількість населення громади в кінці прогнозного періоду дещо збільшиться. Цей процес відбуватиметься в основному за рахунок механічного руху -  перевищення прибуття над вибуттям протягом всього прогнозного періоду, тоді як природний рух характеризуватиметься незначним скороченням.

  Характерною рисою Ралівської громади, як і більшості громад Львівщини, є високий відсоток «тіньової» зайнятості. 

 Так, штатна чисельність працівників суб’єктів господарювання Ралівської громади у  2021 році становила 874 особи, що складає лише 9,68% від чисельності населення працездатного віку. Серед видів економічної діяльності, де найбільш поширена неформальна зайнятість - це сільське господарство, лісове господарство та деревообробка, торгівля, послуги, будівництво. 

Проблемними питаннями, характерними для ринку праці громади є: недостатня кількість робочих місць, активність «тіньового» сектору ринку праці, недостатня мотивація до праці населення внаслідок низького рівня заробітної плати, складнощі у працевлаштуванні неконкурентоспроможних на ринку праці груп населення тощо.

 

Відповідно до проведеного департаментом охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації аналізу основними причинами природного скорочення населення у Львівській області є серцево-судинні та онкологічні захворювання (рис. 2.8).

Фото без опису

           Рисунок 2.8. Аналіз причин природного скорочення населення у Львівській області

 

Мережа охорони здоров’я

 

           Успішна територіальна громада завжди  дбає про здоров’я своїх мешканців. Мета планування в охороні здоров’я – покращення здоров’я населення та підвищення ефективності надання медичних послуг. Таке планування здійснюється з врахуванням державної політики у сфері охорони здоров’я, показників реального стану здоров’я населення громади.

Мережа закладів охорони здоров’я у Ралівській територіальній громаді представлена двома ланками закладів медицини: Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (ЦПМСД) та Комунальним некомерційним підприємством Самбірська районна лікарня «Хоспіс».

КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ралівської сільської ради  в своїй структурі налічує 3 амбулаторії загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ) – та 12 пунктів здоров’я.      

На первинній ланці медичну допомогу надають 7 лікарів, з них – 2 лікарі-терапевти, 3 лікарів загальної практики-сімейної медицини та 2 лікарі -педіатри.

У громаді активним є процес підписання декларацій зі сімейними лікарями, що підвищує рівень доступності медичних послуг населення. Станом на 01.04.2023 року укладено 9 372 декларації про вільний вибір сімейного лікаря

Заклади забезпечені автомобілями для підвозу лікарів і обслуговування пацієнтів вдома, робочі місця медичних працівників комп’ютеризовані, що сприяє якісному обслуговуванню населення.

В рамках розробки Стратегії розвитку Ралівської  територіальної громади на період до 2027 року було проведено соціологічне дослідження щодо визначення основних проблем, які існують в громаді та перспектив її розвитку на майбутнє.  В опитуванні взяли участь 210 респондентів, що становить 1,4% від загальної кількості населення громади. Більша частина мешканців громади позитивно оцінили  рівень медичного забезпечення в громаді (85 %), однак 15,0 % оцінило стан як незадовільний.

Відповідно до впровадження реформи медицини з’являються нові можливості та завдання, на виконання яких необхідно спрямувати низку заходів та ресурсів: подальше забезпечення сучасним медичним обладнанням закладів охорони здоров’я, впровадження нових стандартів надання медичних послуг та індикаторів якості медичної допомоги, удосконалення алгоритму наступності надання медичної допомоги, подальша інформатизація в закладах охорони здоров’я та використання сучасної системи  діагностики.

Громада завжди повинна пам’ятати і враховувати при побудові стратегії розвитку та перспективних планів, що, маючи лікарню чи інший медичний заклад на своїй території, громада отримує низку переваг, а саме: в громаді формуються  робочі місця та підвищується рівень доступності медичних послуг для місцевих мешканців, наповнюється місцевий бюджет за рахунок податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які сплачують працівники медичних закладів.

 Вплив екологічних факторів громади на здоров’я не виявлено.

 

У випадку, якщо Стратегію розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року не буде затверджено, екологічні проблеми та поточний стан довкілля, у тому числі здоров’я населення, залишаться нагальними та незмінними, а саме: 

  • низький рівень медичного обслуговування населення;
  • зберігатиметься значна амортизація об’єктів житлово-комунальної інфраструктури громади, що не будуть модернізовані;
  • фізичний знос мереж централізованого водопостачання спричинятиме значні витоки й втрати води;
  • не буде проведено реконструкцію/будівництво системи централізованого водовідведення та очисних споруд;
  • низька енергоефективність будівель в громаді;
  • забруднення ґрунтів та довкілля буде продовжуватись внаслідок несанкціонованих сміттєзвалищ та недосконалої системи управління відходами на місцевому рівні;
  • екологічна культура населення залишиться низькою.

В разі неприйняття Стратегії, інерційний характер розвитку ситуації в економіці та соціальному житті громади сприятиме накопиченню екологічних проблем, серед яких значна амортизація комунального обладнання та незадовільний стан інфраструктури можуть нести загрози техногенного характеру. Може виникнути кумулятивний ефект з проблем, що ускладнить екологічну ситуацію. Особливу загрозу становитиме проблема забруднення поверхневих вод, атмосферного повітря.

 

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

 

Поєднання зусиль, спрямованих на заохочення економічного зростання громади із зусиллями, спрямованими на пом’якшення несприятливого впливу на навколишнє природнє середовище, забезпечуватиме розвиток громади.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) – це процес, за допомогою якого здійснюється врахування екологічного фактору на ранній стадії формування проєкту або на ранньому етапі прийняття господарських та управлінських рішень з метою зведення до мінімуму значної шкідливої дії останніх на навколишнє середовище.

В результаті аналізу проєктних рішень була здійснена оцінка ймовірного впливу проєкту на складові довкілля. Для того щоб провести «безпосередньо оцінку впливу на навколишнє середовище» необхідно сформувати матрицю, яка відображає взаємодію між проєктом і навколишнім середовищем (Таблиця 3.1).

Ця матриця дозволяє здійснити як якісну, так і кількісну оцінку впливу на навколишнє середовище запропонованого проєкту. Елементи проєкту та компоненти навколишнього середовища складають дві осі такої матриці.

Елементи проєкту – стратегічні цілі Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року. Тоді як до компонентів навколишнього середовища потрапляють: повітря, вода, грунти, біорізноманіття, шум.

Метод оцінювання базується на визначені трьох параметрів впливу: просторового, часового та інтенсивності впливу. Кожен з параметрів обчислюється за спеціальною 10-бальною шкалою з використанням критеріїв. Оцінка показує рівень величини важливості та значущості дії, що прогнозується. Для кількісної оцінки даних факторів використовується цифри від 1 до 10.

Таблиця 3.1

Матриця впливу

на компоненти навколишнього природного середовища

 

Елементи проєкту

Потенційний вплив на

компоненти довкілля

Середнє

Повітря

Вода

Ґрунт

Біорізно-маніття

Шум

Сталий економічний розвиток громади

4

3

3

2

2

2,8

Розвинута інфраструктура

4

2

4

2

2

2,8

Створення комфортних та безпечних умов життя у громаді

0

0

0

0

0

0

Інтегральна оцінка на компонент

4

2,5

3,5

2

2

2,8

 

У зв’язку з тим, що дію численних факторів, які впливають на природне середовище неможливо оцінити кількісно, використовується напівкількісний (10- бальний) метод оцінки впливу, який дозволяє порівняти різні за характером види впливів, з додатковим використанням методу матриць. Для природного середовища нульовий вплив не враховується тому, що при будь-якій діяльності буде відбуватись вплив на довкілля. Нульовий вплив буде лише за відсутності запланованої діяльності. Оцінка впливу здійснюється по окремих компонентах навколишнього середовища.

Найсуттєвішим є вплив на повітряне середовище. Компенсаційними заходами є створення територій зелених насаджень обмеженого користування.

Повітряне середовище. Відсутність у громаді великих промислових підприємств сприяє якості атмосферного повітря.  Повітряне середовище на території громади має високу здатність до самоочищення.

Водне середовище. Для відведення стічних вод планується будівництво системи водовідведення та очисних споруд.

Ґрунти. Основний вплив на ґрунти відбувається при підготовці території для будівництва будівель та полягає у виїмці ґрунту при влаштуванні підземних конструкцій будівель, автошляхових покриттів, прокладання підземних мереж, відведення поверхневих стічних вод, а також родючого ґрунту для озеленення території. Вплив на ґрунти від утворених в процесі планованої діяльності відходів не відбуватиметься, оскільки передбачається удосконалення роботи з поводженням ТПВ.

Біорізноманіття. Рослинний світ зазнає змін у бік збільшення його різноманітності. Озеленення території Ралівської громади відбуватиметься комплексно.

За умови виявлення об’єктів культурної спадщини при проведенні будь-яких земельних робіт на території населеного пункту повинні виконуватися наступні норми Законів України: 

  • обов’язкове проведення археологічних розвідок території зазначеної земельної ділянки та врахування результатів цієї розвідки при передачі земельних ділянок у власність чи користування, у тому числі під будівництво;
  • визначення меж територій археологічних об’єктів з їх координуванням;
  • укладення з користувачами охоронних договорів на всі об’єкти археологічної спадщини для забезпечення їх належної охорони і відповідно до вимог чинного законодавства (стаття 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);
  • заборона приватизації земельних ділянок під пам’ятками та об’єктами археології (статті 14 та 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», лист Держкультурспадщини від 06.12.2010 № 22-3609/10, лист Міністерства культури України від 19.05.2011 № 344/22/15-11);
  • передбачення проведення охоронних археологічних досліджень у випадку планування будівництва у межах пам’яток та об’єктів археології (стаття 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

                   Згідно статті 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:

Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов’язаний зупинити подальше ведення робіт і протягом однієї доби повідомити про виявлені знахідки відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи.

Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території.

Також, відповідно до статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:

  • Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об’єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Роботи на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

З метою захисту об’єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України (2768-14), погоджуються органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону археологічної спадщини»:

Юридичні і фізичні особи, у користуванні або володінні яких перебувають археологічні об'єкти або предмети, зобов'язані:

  •   дотримуватися всіх вимог законодавства щодо охорони і використання археологічних об'єктів або предметів;
  • виконувати всі необхідні роботи виробничого характеру згідно з дозволом;
  • негайно інформувати про нововиявлені об'єкти або предмети в межах території, яку вони використовують для своєї діяльності;
  • сприяти і не перешкоджати будь-яким роботам з виявлення, обліку та вивчення археологічних об'єктів або предметів.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» юридичні і фізичні особи, дії або бездіяльність яких завдали шкоди археологічній спадщині, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

 

 

РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ СТРАТЕГІЇ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ

 

Основними значущими екологічними проблемами в громаді є наступні:

  • забезпечення захисту територій від шкідливої дії вод, вирішення потребує питання проведення берегоукріплюючих та руслорегулюючих  робіт для покращення екологічного стану заплави річок.
  • забруднення території громади несанкціонованими вивезенням сміття, потребує налагодження система вивезення ТПВ на усій території громади;
  • відсутність сучасної мережі водовідведення, потреба модернізації та відновлення мережі водопостачання та водовідведення в громаді, будівництва очисних споруд.

У Стратегії, відповідно до стратегічного бачення розвитку Ралівської громади, визначено стратегічні та операційні цілі й завдання. Далі у таблиці для визначення екологічних проблем, які стосуються Стратегії, визначено, яким чином вони впливатимуть на стан навколишнього середовища у розрізі окремих складових і компонентів довкілля – людина і здоров’я, біорізноманіття і природно-заповідний фонд, земельні ресурси, ґрунти; поверхневі та підземні води, клімат, образ ландшафту, культурна спадщина.

Таблиця 4.1

Вплив цілей Стратегії 

на компоненти навколишнього природного середовища

 

Фактор впливу

Компоненти, що зазнають впливу

Оперативні цілі

Людина і здоров’я

Біорізноманіття і ПЗФ

Земельні

ресурси

Ґрунти

Поверхневі та підземні води

Клімат і атмосферне

повітря

Образ

ланд

шафту

Культурна

Спадщина

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. Сталий економічний розвиток громади

1.1. Покращення інвестиційної привабливості та стимулювання економічного розвитку

+

0

+

+

+

+

+

+

1.2. Розвиток туристичної сфери

+

+

0

0

+

+

+

+

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2.  Розвинута інфраструктура

2.1. Розвиток дорожньо- транспортної інфраструктури

+

-

0

-

0

-

+

0

 2.2. Розвиток житлово-комунальної інфраструктури

+

0

+

+

+

+

+

0

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3. Комфортне та безпечне життя у громаді

3.1. Підвищення якості освіти

+

0

0

0

0

0

0

+

3.2. Підвищення якості медичних послуг та покращення громадського здоров’я

+

0

0

0

0

0

0

0

3.3. Розвиток культури, дозвілля та спорту

+

0

0

0

0

0

0

0

3.4. Підвищення якості публічних послуг

+

0

0

0

0

0

0

0

3.5. Формування безпечного середовища проживання я

+

0

0

0

0

0

0

0

3.6. Підвищення рівня екологічної безпеки

+

+

+

+

+

+

+

+

Оцінка представлена у трьох категоріях:

(-) негативний вплив

(0) нейтральний вплив

(+) позитивний

 

Таким чином, реалізація Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року не має супроводжуватися негативним впливом на навколишнє природне середовище. Водночас реалізація багатьох оперативних цілей Стратегії має сприяти позитивному впливу  на навколишнє середовище  в територіальній громаді.

 

 

РОЗДІЛ 5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ,  У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ  ШЛЯХИ  ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

 

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та нормативно-правової бази України документ державного планування повинен враховувати низку зобов’язань: 

– пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів; 

– виконання ряду заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров'я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; 

– проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності та цілісності природних об'єктів і комплексів; 

– узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; 

– використання отриманих висновків моніторингу та комплексу охоронних заходів об'єкта для виконання можливостей факторів позитивного впливу на охорону довкілля; 

– забезпечення загальної доступності матеріалів детального плану території та самого звіту СЕО відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»; 

– надання інформації щодо обґрунтованого нормування впливу планової діяльності на навколишнє природне середовище; 

– оцінка ступеню антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну ситуацію. Основні зобов’язання у сфері охорони довкілля стосуються заходів щодо охорони земельних ресурсів, лісів, повітряного, водного та ґрунтового середовища. Комплексні заходи з охорони довкілля ґрунтуються на пропозиціях схем і проектів районного проектування та відповідних розділів прогнозів економічного та соціального розвитку підприємств, схем генеральних планів території. Основні принципи екологічного захисту навколишнього середовища передбачають: – дотримання нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище та санітарних нормативів; 

– виділення природно-заповідних, ландшафтних, курортно-рекреаційних, історико-культурних зон з відповідним режимом їх охорони;

  • збереження та раціональне використання цінних природних ресурсів;
  • встановлення санітарно-захисних зон для охорони водойм, джерел водопостачання і мінеральних вод тощо.

Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях та пов’язані з дотриманням низки нормативних документів, зокрема:

1. Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 695.

2. Стратегії сталого розвитку «Україна-2030», схваленої Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019.

3. Програми охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 2021-2025 роки.

4. Стратегії управління відходами у Львівській області до 2030 року, затвердженої рішенням Львівської обласної ради № 580 від 21 грудня 2017 року. 

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є:

1. Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015).

2. Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. В Україні проведення СЕО регламентується Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 р. № 2354-VIII.

Охорона та покращення навколишнього природного середовища забезпечується комплексом заходів, в основу яких покладена система державних законодавчих актів та регламентація планування, забудови і благоустрою населених пунктів.

Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 року № 2354-VIII регламентовано процедурні аспекти стратегічної екологічної оцінки. Так, СЕО – це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу СЕО, складання звіту про СЕО, проведення громадського обговорення та консультацій, врахування у документі державного планування звіту про СЕО, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування. 

Засади екологічної політики України регламентовані Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» 28.02.2019 року № 2697-VIII. Основні засади державної екологічної політики:

1) впровадження інструментів сталого (тобто виваженого) споживання природних ресурсів та виробництва;

2) вдосконалення системи кадастрів природних ресурсів, державної статистичної звітності з використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;

3) створення екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі природних ресурсів з асиміляційним потенціалом;

4) зменшення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття, зокрема шляхом вдосконалення принципів формування екологічної мережі, її розширення та невиснажливого використання, а також збереження унікальних природних ландшафтів;

5) збереження і відновлення чисельності видів природної флори та фауни, в тому числі мігруючих видів тварин, середовищ їх існування, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу і типових природних рослинних угруповань, що підлягають охороні;

6) зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище, припинення руйнування навколишнього природного середовища у межах міст (зокрема, недопущення необґрунтованого знищення зелених насаджень у межах міст під час виконання будівельних чи інших робіт, незаконного відведення земельних ділянок, зайнятих зеленими насадженнями, під будівництво);

7) забезпечення збереження, відновлення та збалансованого використання рослинного світу України;

8) забезпечення сталого управління водними ресурсами за басейновим принципом;

9) забезпечення сталого використання та охорони земель, покращення стану вражених екосистем та сприяння досягненню нейтрального рівня деградації земель, підвищення рівня

обізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель;

10) стимулювання впровадження систем екологічного управління на підприємствах одночасно з поліпшенням екологічних характеристик продукції, у тому числі на основі міжнародних систем сертифікації та маркування

         11) впровадження технологій електронного урядування в екологічній сфері.

У вищезгаданому законі СЕО визначено одним із основних інструментів реалізації державної екологічної політики, який дасть змогу запобігти негативному впливу на навколишнє природне середовище та встановити відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Конкретні заходи щодо захисту атмосферного, водного та ґрунтового середовища вживаються відповідно до специфіки окремих джерел забруднення.

Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, затверджену Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363-р, розроблено з метою підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів та наслідків зміни клімату в Україні.

Реалізація Стратегії направлена на виконання Україною міжнародних зобов’язань в рамках Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів парникових газів та адаптації до наслідків глобальної зміни клімату.

Основними екологічними загрозами для України є значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, недосконала система державного нагляду (контролю) та моніторингу навколишнього природного середовища. Також склалася критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.

Відповідно до Стратегії екологічної безпеки найбільш вразливими до наслідків зміни клімату в Україні є такі соціально економічні сектори як: біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове господарство, прибережні території, рибне господарство, сільське господарство, грунти тощо. І саме на них буде направлена основна діяльність Уряду в рамках реалізації документу.

Реалізація Стратегії досягнення цілей державної політики щодо екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату здійснюватимуться в два етапи. У результаті її впровадження очікується: зменшення рівня промислового забруднення, створення ефективної системи хімічної безпеки, забезпечення раціонального використання природних ресурсів; досягнення «доброго» екологічного стану вод, забезпечення сталого лісоуправління та підвищення адаптивної здатності лісових екосистем, створення правових та економічних підстав запровадження ієрархії поводження з відходами, підвищення ефективності державної системи оцінки впливу на довкілля та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, збереження біорізноманіття та забезпечення розвитку природно-заповідного фонду в Україні, посилення адаптаційної спроможності та стійкості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату, стабілізація екологічної рівноваги на тимчасово окупованих територіях тощо.

Впровадження стратегії відбуватиметься відповідно до розробленого і затвердженого Операційного плану реалізації Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, в якому прописані заходи на найближчі три роки.

Юридичні засади поводження з водними ресурсами визначаються Водним кодексом України (від 06.06.95 № 213/95-ВР) та іншими законодавчими актами, що були розроблені для забезпечення збереження, збалансованого й науково обґрунтованого використання та відновлення водних ресурсів, захисту водних ресурсів від забруднення, зараження й виснаження, запобігання та пом’якшення негативного впливу, покращення екологічного стану водних об’єктів і захисту прав водокористувачів.

Найголовнішими питаннями у сфері водопостачання та водовідведення є дозвіл на забір води із джерел водопостачання (дозвіл на спеціальне водокористування) і дозвіл на скидання очищених та неочищених стічних вод у навколишнє середовище. З 04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» від 07.02.2017 № 1830-VIII, яким внесено зміни до Водного кодексу України в частині процедури отримання дозволів на спеціальне водокористування.

Відповідно до внесених змін до ст. 49 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Інформація про видані дозволи на спеціальне водокористування суб’єктам господарювання розміщується на сайті Державного агентства водних ресурсів України (https://data.gov.ua/dataset/water-use-permits).

Основне чинне екологічне законодавство та норми у сфері користування водними ресурсами:

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування» (від 13.03.2002 № 321, зі змінами);
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується» (від 11.09.1996 № 1100, зі змінами);
  • Державні санітарні норми та правила «Питна вода. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;
  • Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами» (від 15.12.1994 № 116);
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» (від 18.12.1998 № 2024, зі змінами).

Правове та інституційне регулювання та основні екологічні вимоги у сфері охорони атмосферного повітря регламентуються Законом України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII. Юридичні засади поводження з водними ресурсами визначаються Водним кодексом України від 06.06.1995 № 214/95-ВР та іншими законодавчими актами, що були розроблені для забезпечення збереження, збалансованого й науково обґрунтованого використання та відновлення водних ресурсів, захисту водних ресурсів від забруднення.

Правові засади у сфері поводження з відходами забезпечуються Законом України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР та іншими законодавчими актами, що були розроблені для регулювання діяльності з метою уникнення чи мінімізації утворення відходів, зберігання й поводження з ними, запобігання та зменшення негативних наслідків для довкілля.

Містобудівні заходи забезпечують охорону природного середовища шляхом раціонального функціонального зонування території, створення санітарно-захисних зон, визначення територій природно-заповідного фонду, забезпечення екологічного балансу природно-ландшафтних та урбанізованих територій.

В Україні сформовано інвестиційне законодавство, у якому, зокрема, значна увага приділяється необхідності дотримання екологічних норм у процесі інвестиційної діяльності.          

Так, Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII встановлюється заборона інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України. У разі порушення екологічних, санітарно-гігієнічних та архітектурних норм державний орган може прийняти рішення про зупинення або припинення інвестиційної діяльності (ст. 21). Також, відповідно до ст. 8 інвестор зобов’язаний одержати висновок з оцінки впливу на довкілля його діяльності у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059- VIII.

Відповідно до нормативно-правової бази України, Стратегія відповідає ряду зобов’язань:

1. Пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

2. Проведення природоохоронних заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров’я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони довкілля;

3. Проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів;

4. Підвищення комфортності сформованої  забудови за рахунок її реконструкції, відновлення і модернізації;

5. Вжиття заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

6. Впровадження роздільного збору сміття;

7. Вивезення твердих побутових відходів на полігон ТПВ, згідно з договором;

8. Забезпечення загальної доступності Стратегії та самого звіту СЕО відповідно до вимог Законів України «Про доступ публічної інформації» і «Про стратегічну екологічну оцінку» шляхом здійснення публікації у друкованих засобах масової інформації та розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.

Враховуючи результати аналізу можна зробити висновок, що Стратегія, відповідає цілям екологічної політики, встановлених на національному та регіональному рівнях; враховує більшість з них і пропонує комплекс заходів, спрямованих на їх виконання.
 

 

РОЗДІЛ 6. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНОСТІ -50-100 РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

 

Наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення – це будь-які ймовірні наслідки реалізації цілей та завдань Стратегії для біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

Згідно Методичних рекомендацій зі здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 року № 296, наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення – це будь-які ймовірні наслідки для флори і фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, безпеки життєдіяльності населення та взаємодії цих факторів. Вторинні наслідки – це вигоди, які полягають у широкому залученні громадськості до прийняття рішень та встановлення прозорих процедур їх прийняття. Кумулятивні наслідки – нагромадження в організмах людей, тварин, рослин отрути різних речовин внаслідок тривалого їх використання. Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту.

Під кумулятивним впливом розуміється сукупність впливів від реалізації планованої діяльності та інших, що існують або плануються в найближчому майбутньому видів антропогенної діяльності (прямий і опосередкований вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти внаслідок господарської діяльності), які можуть призвести до значних негативних або позитивних впливів на навколишнє середовище або соціально-економічні умови.

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту.

На території Ралівської громади при дотриманні та виконанні захисних і охоронних заходів, що відповідають діючим нормативним вимогам, можливість виникнення кумулятивного впливу, який супроводжується негативними екологічними наслідками та понаднормативними викидами в атмосферне повітря забруднюючих речовин, не очікується.

Зміна клімату і мікроклімату в результаті реалізації Стратегії не очікується, оскільки відсутні причини, які призводять до їх зміни, а всі стратегічні цілі направлені на покращення екологічної ситуації.

Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, також відсутні.

Синергічні наслідки також відсутні.

Робоча група з СЕО здійснила експертну оцінку ймовірного впливу Стратегії на складові довкілля відповідно до контрольного переліку, наведеного в таблиці 6.1.

 

 

 

Таблиця 6.1

Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Стратегії

відповідно до контрольного переліку

 

Чи може реалізація Стратегії спричинити:

Негативний вплив

Пом’якшення існуючої ситуації

Так

Ймовірно

Ні

Повітря

 

    Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел?

   

+

 

     Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел?

   

+

 

      Погіршення якості атмосферного повітря?

   

+

+

      Появу джерел неприємних запахів?

   

+

 

     Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату?

   

+

 

Водні ресурси

 
 

Збільшення обсягів скидів у поверхневі води?

     

+

 

Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників, як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними)?

   

+

+

 

Збільшення скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти?

   

+

+

 

Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню?

   

+

 
 

Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод?

   

+

 
 

Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)?

   

 

+

 
 

Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь-якого поверхневого водного об’єкту?

   

+

 
 

Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону?

   

+

+

 

Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод?

   

+

 
 

Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)?

 

+

   
 

Забруднення підземних водоносних горизонтів?

   

+

 

Відходи

 
 

Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів?

   

+

+

 

Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки?

   

+

 
 

Збільшення кількості відходів I-III класу небезпеки?

   

+

 
 

Спорудження еколого-небезпечних об’єктів поводження з відходами?

   

+

 
 

Утворення або накопичення радіоактивних відходів? 

   

+

 

Земельні ресурси

 
 

Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару?

 

+

+

 
 

Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів?

   

+

 
 

Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу?

   

+

 
 

Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури?

   

+

 
 

Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель?

   

+

+

 

Виникнення конфліктів між ухваленими цілями стратегії та цілями місцевих громад?

   

+

 

Біорізноманіття та рекреаційні зони

 
 

Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)?

   

+

 
 

Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві?

   

+

+

 

Збільшення площ зернових культур або сільськогосподарських угідь в цілому?

 

+

   
 

Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин?

   

+

 
 

Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей?

 

+

   
 

Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної спадщини?

 

+

   
 

Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично неприйнятних місць, руйнування пам’ятників природи тощо)?

   

+

 

Населення та інфраструктура

 
 

Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні кількості населення будь-якої території?

 

+

   
 

Вплив на нинішній стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі?

 

+

   
 

Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему? Зміни в структурі транспортних потоків?

 

+

   
 

Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень?

 

+

   
 

Потреби в нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги? 

 

+

   
 

Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей?

   

+

 

Екологічне управління та моніторинг

 
 

Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки?

   

+

 
 

Погіршення екологічного моніторингу?

   

+

+

 

Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження?

   

+

 
 

Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва?

   

+

 

Інше

 
 

Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів?

 

+

   
 

Суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу?

   

+

 
 

Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії?

 

+

   
 

Суттєве порушення якості природного середовища?

   

+

 
 

Появу можливостей досягнення короткотермінових цілей, які ускладнюватимуть досягнення довготривалих цілей у майбутньому?

   

+

 
 

Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності викличуть значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей?

   

+

 
                 

 

В результаті реалізації документу державного планування стан довкілля та умов життєдіяльності населення, його стан здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу зміниться в кращу сторону, тому що вибрано найбільш екологічно безпечне бачення Стратегії з урахуванням соціального, екологічного та економічного впливу.

 На основі експертних оцінок, представлених в таблиці, можна зробити такі висновки щодо ймовірного впливу Стратегії на довкілля:

Таблиця 6.2

Висновки щодо ймовірного впливу Стратегії на довкілля

 

Складові

Опис

Атмосферне

повітря

У результаті реалізації Стратегії не передбачається збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та погіршення його стану. 

Водні

ресурси

Стратегія не передбачає створення підприємств, діяльність яких призведе до збільшення обсягів скидів забруднених вод у поверхневі води. Тому реалізація Стратегії не має призвести до погіршення стану водних ресурсів. Водночас Стратегія містить оперативну ціль 2.2 Розвиток житлово-комунальної інфраструктури, що передбачає створення системи централізованого водовідведення, а також оперативну ціль 3,6 Підвищення рівня екологічної безпеки, що передбачає покращення екологічного стану водних об’єктів

Відходи

Реалізація цілі 3,6 Підвищення рівня екологічної безпеки сприятиме зменшенню обсягів утворення твердих побутових відходів, створення ефективної системи поводження з ТПВ. Такі заходи як ліквідація стихійних сміттєзвалищ, встановлення спеціальних окремих контейнерів для скла, паперу, пластикових пляшок і змішаних відходів в населених пунктах громади, поступове запровадження чіткої системи збирання сміття (графіки вивезення) на усій території громади, активізація укладення договорів на вивезення ТПВ, закупівля техніки, просвітницька діяльність щодо створення екологічної культури мешканців мають виключно позитивний ефект.

Земельні

ресурси

Внаслідок реалізації Стратегії не передбачається змін у топографії або в характеристиках рельєфу та появи таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози. 

Біорізноманіття та

рекреаційні зони

У Стратегії не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до негативного впливу на біорізноманіття та рекреаційні зони. Натомість, такі заходи як громадський контроль за веденням лісового господарства на території громади, ліквідація аварійних, фаутних дерев та сухостою, кронування та обрізка дерев, закупівля та висадка саджанців дерев і квітів, розбивка клумб, квітників, недопущення поширення борщівника Сосновського на території сіл громади, викошування узбіч, зон зелених насаджень, парків, скверів, місць загального користування оперативної цілі 3,6 Підвищення рівня екологічної безпеки  матимуть позитивний вплив на збереження біорізноманіття.

Культурна

спадщина

Реалізація Стратегії не має призвести до негативного впливу на об’єкти історико-культурної спадщини. Реалізація оперативної цілі 1,2 Розвиток туристичної сфери має на меті підтримку, збереження, реконструкцію, реставрацію історичних пам’яток, пам’яток архітектури, культурної, історичної спадщини громади.

Населення

та інфраструктура

Стратегія не передбачає появи нових ризиків для здоров’я населення громади. Натомість, всі цілі, завдання Стратегії спрямовані на покращення умов життя і діяльності громадян. До того ж реалізація оперативної цілі 3,2 Підвищення якості медичних послуг та покращення громадського здоров’я має сприяти покращенню здоров’я жителів громади. Для створення безпечних умов на дорогах запланована реалізація оперативної цілі 2.1 Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури

Екологічне управління,

моніторинг

Стратегія не передбачає послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки, натомість передбачає покращення поводження з відходами та енергомодернізації комунальних будівель. 

Кумулятивний (накопичувальний) вплив

Ймовірність того, що реалізація Стратегії приведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі собою будуть незначними, але в сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, відсутня.

 

Таким чином, реалізація Стратегії розвитку Ралівської територіальної громади на період до 2027 року не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Водночас реалізація усіх оперативних цілей Стратегії сприятиме покращенню екологічної ситуації в територіальній громаді.

 

РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЇ

 

Реалізація Стратегії передбачає виконання заходів та проектів, що стосуються будівництва, енергозбереження і раціонального використання природних ресурсів, виконання яких є невід'ємною складовою при створенні сприятливого в екологічному відношенні життєвого середовища.

На основі пропозицій, наданих членами Робочої групи з проведення Стратегічної екологічної оцінки Стратегії, для зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків виконання Стратегії пропонується реалізація комплексу заходів наведених в таблиці 7.1.

 

Таблиця 7.1

         Можливі превентивні заходи за складовими навколишнього природного середовища

 

Компонент довкілля

Основні проблеми, пов’язані з ДДП

Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків

Атмосферне

повітря

Вплив промислових підприємств

  • Здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
  • Стимулювання заходів підвищення енергетичної ефективності і енергозбереження у всіх галузях

Водні

ресурси

  • Зношеність та нестача водоносних систем.
  • Відсутність систем водовідведення
  • Занедбаність водних об’єктів
  • Охорона, екологічне оздоровлення та відтворення водних об’єктів
  • Визначення розмірів і меж водоохоронних зон
  • Забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами в необхідній кількості та відповідної якості
  • Будівництво водопровідних та каналізаційних мереж, очисних споруд із застосуванням новітніх технологій та обладнання, зокрема в сільських населених пунктах
  • Розширення сфери надання послуг та збільшення обсягів використання води із поверхневих джерел, скорочення обсягів використання питної води із підземних джерел.

Земельні

ресурси

  • Інтенсивне промислове використання земель (шахти).
  • Зниження родючості ґрунтів.
  • Рекультивація порушених територій.
  • Інженерно-технічні, агролісомеліораційні та ґрунтозахисні заходи
  • Проведення постійного земельного аудиту

Лісові

ресурси

  • Нелегальна та неконтрольована вирубка лісів
  • Поширення борщівника Сосновського на території сіл громади
  • Досягнення оптимальної лісистості в громаді
  • Створення лісових захисних насаджень на еродованих землях, вздовж водних об’єктів та полезахисних смуг
  • Громадський контроль за веденням лісового господарства на території громади
  • Заходи по попередженню підпалів та незаконної вирубки лісів
  • Ліквідація аварійних, фаутних дерев та сухостою, кронування та обрізка дерев
  • Закупівля та висадка саджанців дерев і квітів, розбивка клумб, квітників
  • Ліквідація борщівника Сосновського на території сіл громади
  • Викошування узбіч, зон зелених насаджень, парків, скверів, місць загального користування

Поводження з

відходами

  • Наявність несанкціонованих сміттєзвалищ
  • Незадовільний рівень централізованого вивезення та роздільного збору ТПВ.
  • Незадовільна організація планової очистки по збору та своєчасному видаленню відходів на сміттєзвалища.
  • Ліквідація стихійних сміттєзвалищ
  • Встановлення спеціальних  окремих контейнерів для скла, паперу, пластикових пляшок і змішаних відходів в населених пунктах громади
  • Поступове запровадження чіткої системи збирання сміття (графіки вивезення) на усій території громади
  • Активізація укладення договорів на вивезення ТПВ
  • Закупівля техніки
  • Просвітницька діяльність щодо створення екологічної культури мешканців
  • Впровадження інноваційних розробок та впровадження новітніх технологій у галузі переробки відходів.

 

Робоча група вважає, що в Стратегії розвитку Ралівської сільської територіальної громади до 2027 року слід приділити більше уваги стратегічним питанням екологічної безпеки. Ключовими питанням мають бути розробка й прийняття документів, які регламентують екологічну політику громади. Вихідною точкою є складання екологічного паспорту Ралівської сільської  територіальної громади, ведення обліку ресурсів та визначення шляхів їх збереження, а кінцевою метою - запровадження екологічного управління. Ключовим моментом є не лише розробка й прийняття необхідних документів, але і виконання передбачених заходів, запорукою чого є успішне фінансове планування.
 

РОЗДІЛ 8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ

 

 

Стратегія розвитку Ралівської громади розроблена на довгостроковий період і є плановим документом.

Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Стратегії вказує на те, що її реалізація позитивно вплине на стан атмосферного повітря, водних об'єктів, ситуацію з відходами, земельні ресурси, біорізноманіття. Це означає, що Стратегія спрямована на екологічно збалансований сценарій розвитку і не потребує розгляду альтернатив.

Під час підготовки Звіту про стратегічну екологічну оцінку визначено доцільність і прийнятність планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки довкілля.

У контексті стратегічної екологічної оцінки Стратегії може бути розглянутий і інший сценарій розвитку: гіпотетичний «нульовий», за яким Стратегія не затверджується та більшість зовнішніх загроз і багато внутрішніх проблем з високою ймовірністю погіршать існуючу екологічну ситуацію.

Гіпотетичний сценарій пов’язаний із збереженням нинішнього стану громади. Цей варіант виходить з того, що зміни практично не відбуватимуться. При цьому якісні показники розвитку будуть залишатись малорухомими. А це стримує процеси збалансованого (сталого) розвитку громади.

Реалізація гіпотетичного сценарію ілюструє значне загострення екологічних проблем, перешкоджаючих набуттю комфортних умов життя та добробуту населення.

Отже, за результатами аналізу визначено, що в рамках гіпотетичного сценарію подальший сталий розвиток Ралівської громади є ускладненим, і цей сценарій призводить до погіршення екологічної ситуації в межах її території.

Натомість, у Стратегії розглянуто три сценарії можливого розвитку громади, які є описом послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану розвитку територіальної громади, що ґрунтується на припущеннях: песимістичний (інерційний), оптимістичний (модернізаційний) та базовий (реалістичний).

Песимістичний сценарій розвитку громади формується за комплексу припущень, що баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку громади.

Як вплине хід даного сценарію на довкілля та стан здоров’я населення.

До 2027 року кількість населення громади поступово скорочується. Водночас спостерігається його «старіння». Ситуацію погіршуватимуть міграційні процеси, молодь покидає громаду в пошуках кращої життєвої перспективи.

Ймовірність підтоплення населених пунктів громади посилюється.

Проблеми поводження з відходами не вирішуються, що також призводить до погіршення екологічної ситуації на території громади.

Ситуація щодо водозабезпечення не задовольняє потреби населення, що також впливає на привабливість громади для подальшого життя населення.

Внаслідок відсутності системи водовідведення та достатньої очистки водойм збільшується обсяг забруднення поверхневих вод.

Продовжується поступове зниження родючості ґрунтів.

Продовжується нелегальна та неконтрольована вирубка лісів.

Погіршується стан здоров’я населення.

 

Оптимістичний сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (національні та регіональні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Як вплине хід даного сценарію на довкілля та стан здоров’я населення.

До 2027 року, через різке покращення якості життя, кількість населення громади значно зростає, міграційні процеси припиняються, молодь залишається працювати у громаді.

На території громади створюються привабливі умови для розміщення малих і середніх високотехнологічних виробничих підприємств та сфери послуг для бізнесу. 

У сільських територіях інтенсифікується виробництво і переробка екологічної сільськогосподарської продукції. Формуються місцеві продуктові бренди. Місцева продукція популяризується на фестивалях і святкуваннях, які стають відомими у регіоні та країні і приваблюють велику кількість  учасників.

Через активне залучення коштів покращується інфраструктура водопостачання та водовідведення, поводження з відходами, стан навколишнього природного середовища.

Внаслідок функціонування ефективної системи охорони здоров’я та покращення екологічної ситуації в громаді значно покращується стан здоров’я населення.

Реалістичний (базовий) сценарій розвитку є результатом критичної оцінки та можливих обмежень формування системи припущень оптимістичного сценарію розвитку: громада докладає зусилля для розвитку, хоча суспільно-економічний стан країни в цілому залишається нейтральним.

Як вплине хід даного сценарію на довкілля та стан здоров’я населення.

До 2027 року скорочення чисельності населення громади поступово припиняється, проте надалі спостерігається його «старіння». Інтенсивність міграційних процесів зменшується, молодь отримує ширший вибір пропозицій щодо працевлаштування та рідше покидає громаду в пошуках кращої життєвої перспективи.

На території громади створюються привабливі умови для розміщення малих і середніх, в тому числі високотехнологічних, виробничих підприємств та сфери послуг для бізнесу. 

  У сільських територіях поступово налагоджується виробництво і переробка екологічної сільськогосподарської продукції. Формуються місцеві продуктові бренди. Місцева продукція популяризується на фестивалях і святкуваннях, які стають відомими у регіоні і приваблюють щораз більше учасників.

Покращується стан зелених насаджень, водойм, ґрунтів.

Вирішується проблема подачі води та поводження з відходами.

Основними видами туризму у громаді є історичний та зелений. Починає розвиватись відновлювана енергетика.

Внаслідок проведеної оптимізації соціальної сфери громади, поступово скорочуються витрати на соціальну сферу, операційно вільні кошти місцевого бюджету спрямовуються покращення матеріально-технічної бази, впровадження заходів з енергоефективності. 

Поступово покращується стан здоров’я населення.

Дана альтернатива наближена до оптимістичного сценарію, базується на досягненні цілей, передбачених Стратегією.

Розпочавши процес стратегічного планування, Ралівська територіальна громада зайняла тим самим активну позицію у формуванні власного майбутнього, яке повинно реалізуватися саме за реалістичним (базовим) сценарієм розвитку. 

Як наслідок систематичної та постійної роботи за таким сценарієм, вдається реалізувати до 90 % запланованих у Стратегії заходів, що до 2027 року приводить до покращення якості освіти, охорони здоров’я, культури та інших сфер діяльності громади, а також зростання чисельності та диверсифікації суб’єктів господарювання у громаді на рівні, достатньому для забезпечення нормального функціонування адміністративно-територіальної одиниці.

Загалом  Стратегія розвитку Ралівської громади побудована на засадах збалансованого (сталого) розвитку. Збалансованість вимагає інтеграції та балансування економічних, соціальних і екологічних цілей. Стратегія поряд з економічними та соціальними цілями містить ціль «Підвищення рівня екологічної безпеки», яка передбачає досягнення високих екологічних стандартів. Це означає, що Стратегія спрямована на екологічно збалансований розвиток і тому не потребує альтернативних цілей та пріоритетів, а також альтернативних варіантів розвитку.

В інтересах ефективного та сталого розвитку громади та підвищення якості життя населення найсприятливішим варіантом буде затвердження запропонованої Стратегії.

Жодні ускладнення у ході виконання СЕО для Робочої групи (у тому числі щодо недостатності інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки) не виникали.

 

РОЗДІЛ 9. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

 

Значущі наслідки для довкілля, в тому числі для здоров'я населення, повинні відслідковуватися під час реалізації Стратегії, зокрема, з метою виявлення непередбачених несприятливих наслідків і вжиття заходів щодо їх усунення.

Моніторинг може бути використаний для:

  • порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію документу;
  • отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);
  • перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;
  • перевірки того, чи Стратегія виконується відповідно до ухваленого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом'якшення несприятливих наслідків.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» моніторинг наслідків виконання документа державного планування, у тому числі для здоров’я населення, оприлюднюється один раз на рік органом місцевого самоврядування на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет. У разі виявлення  не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, ОМС вживає заходів для їх усунення. 

Моніторинг проводиться згідно з Порядком здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів» затверджено Порядок проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів. Відповідно до документу до моніторингу включаються такі компоненти як:

 а) стан виконання плану заходів шляхом порівняння фактично отриманих значень індикаторів оцінки результативності виконання завдань і їх прогнозних значень;

б) динаміка зміни значень показників, що застосовуються для розрахунку індексів конкурентоспроможності регіону та регіонального людського розвитку.

Моніторинг базується на розгляді обмеженого кола відібраних показників (індикаторів) за кожним зі стратегічних напрямів і аналізі досягнення запланованих результатів. Система запропонованих в Стратегії індикаторів може включати еколого-економічні та екологічні індикатори:

  • економія бюджетних коштів в результаті впровадження енергоефективних заходів;
  • економія енергетичних ресурсів в результаті впровадження енергоефективних заходів;
  • обсяги коштів МТД, кредитів, інвестиційних ресурсів фінансових установ в проекти енергоефективності, залучені громадою;
  • обсяги коштів, залучених населенням в рамках «теплих кредитів»;
  • зменшення / збільшення обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;
  • обсяг фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища;
  • кількість осіб, залучених до заходів з екологічної освіти.

Вплив виконання Стратегії на довкілля, у тому числі на здоров’я населення, може бути виявлений в результаті моніторингу реалізації проєктів та заходів, які матимуть прямі наслідки на стан навколишнього середовища, умови життєдіяльності та здоров'я населення.

Для моніторингу даних впливів пропонується використання таких екологічних індикаторів (таблиця 9.1):

Таблиця 9.1

Екологічні індикатори для моніторингу виконання Стратегії

 

Індикатор

Забруднення повітря

1.

Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел

2.

Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від пересувних джерел 

3.

Обсяг споживання енергоресурсів установами комунальної власності

4.

Обсяг споживання енергоресурсів населенням 

Водні ресурси

5.

Відсоток житлового фонду, забезпеченого водопостачанням

6.

Відсоток житлового фонду, забезпеченого водовідведенням

7.

Обсяг скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти

8.

Обсяги забору та використання води

9.

Відсоток очищених прибережних смуг річок та водойм

Озеленення/Лісистість

10.

Відсоток прибраних узбіч, парків, скверів, місць загального користування

11.

Площа земель природно-заповідного фонду у загальній території громади

12.

Площа лісів у загальній території громади

Грунти

13.

Питома вага площі сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ) у загальній території громади

14.

Питома вага площі деградованих земель у загальній території громади

Відходи

15.

Обсяги утворення ТПВ на території громади

16.

Обсяги утворення промислових відходів на території громади

17.

Чисельність встановлених контейнерів для сортування сміття

18.

Відсоток мешканців, які уклали угоди на вивезення ТПВ

19.

Відсоток ліквідованих стихійних сміттєзвалищ до загальної кількості

Здоров’я населення

20. 

Рівень захворюваності населення громади

21.

Природний приріст (скорочення) населення громади

22.

Відсоток оновлення матеріально-технічної бази первинної ланки медицини у громаді

 

Відстеження динаміки відповідних індикаторів та показників соціально-економічного та екологічного розвитку дозволять чітко відслідковувати ефективність реалізації Стратегії. Кількість екологічних індикаторів можна розширити шляхом використання таких індикаторів, для яких є моніторингові дані.

Результати моніторингу Ралівська сільська рада оприлюднює на власному офіційному веб-сайті один раз на рік протягом строку дії Стратегії та через рік після закінчення такого строку.

У разі, коли під час здійснення моніторингу виявлено не передбачені звітом про стратегічну екологічну оцінку негативні наслідки виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, сільська рада вживає заходів для їх усунення, а також розглядає пропозиції щодо внесення змін до Стратегії з метою усунення негативних наслідків. У такому разі зміни, що вносяться до документа державного планування, підлягають стратегічній екологічній оцінці.

 

РОЗДІЛ 10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

         

Транскордонні наслідки виконання Стратегії відсутні, оскільки її виконання не матиме наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, сусідніх держав.

 

РОЗДІЛ 11.  РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ ПУНКТАМИ 1-10 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ

 

1.Стратегія розвитку Ралівської сільської територіальної громади на період до 2027 року базується на принципах збалансованого економічного та соціального розвитку громади, раціонального використання ресурсного потенціалу та екологічної безпеки. Стратегічні напрями розвитку громади включають природоохоронну складову й спрямовані на забезпечення цілей з розвитку екологічно чистої та енергоефективної громади.

2. Екологічна ситуація на території громади характеризується відносною стабільністю показників. Разом з тим, висока зношеність інфраструктури громади, відсутність системи водовідведення, низький рівень енергоефективності, ресурсозатратність бюджетних установ, відсутність належного поводження з твердими побутовими відходами, зокрема їх переробки та захоронення, інтенсивне використання земельних ресурсів в комплексі створюють екологічні загрози для громади. 

3. Стратегія в цілому спрямована на зменшення впливів на довкілля. Цілі Стратегії узгоджуються з державними та регіональним екологічними цілями, визначеними Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та Стратегією екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, затвердженою Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363-р.

4. Реалізація Стратегії не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Разом з тим, реалізація багатьох оперативних цілей Стратегії забезпечить покращення екологічної ситуації.

5. Ймовірність того, що реалізація Стратегії призведе до таких можливих негативних впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, відсутня.

6. Моніторинг ефективності впровадження Стратегії за допомогою екологічних індикаторів є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля матиме впровадження Стратегії та необхідною передумовою забезпечення збалансованості розвитку громади. 

З огляду на зазначене можна стверджувати, що в цілому розроблення Стратегії розвитку Ралівської сільської територіальної громади на період до 2027 року було проведено з урахуванням ймовірних впливів на довкілля та заходів мінімізації негативних ризиків. Реалізація Стратегії, за умови дотримання екологічних вимог, сприятиме збереженню довкілля та зменшенню антропогенного навантаження. Робота у напрямку досягнення її цілей забезпечить стійкий розвиток громади, що поєднуватиме діяльність екологічно відповідального бізнесу, раціональне використання природних ресурсів та покращить якість життя мешканців Ралівської сільської територіальної громади. 


































                                                                                                                                                                                                                                                           

                                                                                                                              Додаток 1

СКЛАД

Робочої групи з проведення стратегічної екологічної оцінки 

Стратегії розвитку Ралівської  територіальної громади на період до 2027 року

 

№ н/п

Прізвище ім’я по батькові

Посада

1

Андрейко Тарас Ярославович

Заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів,   голова робочої групи

2

Герман Петро Михайлович

Заступник сільського голови з питань організації діяльності ради, заступник голови робочої групи

3

Кульчицька Оксана Василівна

Начальник відділу економічного розвитку, питань торгівлі та інвестицій

4

Сенейко Богдан Михайлович

Начальник відділу з питань оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення

5

Кузьо Людмила Омелянівна

Начальник відділу земельних ресурсів, просторового планування, охорони навколишнього середовища, житлово-комунального господарства та комунальної власності

6

Ковалик Татяна Петрівна

Начальник відділу освіти

7

Мількович Степан Володимирович

Начальник відділу культури, молоді та спорту

8

Шпак Олександр Миронович

Директор Ралівського УЖГГ

9

Качмар Роман Миронович

Директор  ПП «Горизонт-К», депутат Ралівської сільської ради

10

Кохан Ольга Михайлівна

Директор КНП «ЦПМСД»

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора