Аналітичний звіт за результатами містобудівного моніторингу на території Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області у 2023 році
Заходи містобудівного моніторингу Ралівської сільської ради проведено відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в порядку, визначеному наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 № 170 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 14.12.2021 № 333) (далі - Порядок).
Уповноваженим органом містобудування та архітектури визначено об’єктами містобудівного моніторингу:
- генеральні плани населених пунктів: с. Ралівка (2013 рік), с. Нагірне (2013 рік), с. Задністря (2014 рік), с. Чуква (2014 рік), с. Городище (2013 рік), с. Сіде (2013 рік), с. Кульчиці (2014 рік), с. Бережниця (1979 рік), с. Блажів (1970 рік), с. Вільшаник (1969 рік), с. Воля Блажівська (1975 рік), с. Звір (1975 рік)
- детальні плани території (далі ДТП) населених пунктів, які розроблялись у 2023 році:
- ДТП земельної ділянки обмеженої вулицями Лісова-Відродження в с. Ралівка Самбірського району Львівської області;
- ДТП в межах вулиць І. Франка-Відродження в с. Ралівка Самбірського району Львівської області;
- ДТП земельної ділянки для розміщення Народного дому по вулиці І. Франка в с. Ралівка Самбірького району Львівської області.
- плани зонування території Ралівської сільської ради не розроблялись.
Інформування громадськості щодо початку підготовки аналітичного звіту проведено шляхом опублікування повідомлення на веб-сайті https://ralivska-gromada.gov.ua/news/1712305003/ 05.04.2024 року.
Прийом пропозицій громадськості проведено в період з 06 квітня 2024 року по 24 квітня 2024 року.
Інформацію про проведення громадських обговорень проєкту аналітичного звіту розміщено на офіційному веб-сайті: https://ralivska-gromada.gov.ua/news/1714139866/ 26.04.2024 року.
Інформування громадськості проводиться з 26 квітня 2024 року до 26 травня 2024 року (включно).
Розділ 1. Топографічний моніторинг
Оновлення топографічних даних у 2022- 2023 році не проводилось.
Розділ 2. Моніторинг навколишнього середовища.
2.1.Стан довкілля, узагальнені обсяги природньо-ресурсного потенціалу, рівень та умови його використання.
Ралівська сільська рада розташована в південно-західній частині Львівської області і приваблює територією з надзвичайно унікальними природними умовами, до складу яких належать різноманітний рельєф, великий лісовий комплекс. Територія входить у зону лісостепу, на півдні розташоване передгір'я Карпат.
Грунти переважно сірі опідзолені та підзолисті.
Клімат території Ралівської сільської ради помірно-континентальний, властивий Західно-Європейському континенту, з м’якою зимою, затяжною вологою весною, теплим дощовим літом і відносно сухою теплою осінню. Середня температура січня -5 °С, липня від +18 °С та до +12 °С в горах. Територія Ралівської сільської ради, як і Львівська область в цілому, належить до зони достатнього зволоження. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.
Землі громади багаті на гравійно-пісчані суміші, глини для виробництва будівельної цегли.
Найбільша частина території громади зайнята с/г землями, які інтенсивно використовуються громадянами, приватними підприємствами та фермерськими господарствами для вирощування зернових та технічних культур, бобових культур і насіння олійних культур та сінокосіння і випасання худоби.
Значна частина земель Ралівської сільської ради віднесена до категорії земель лісового фонду, які закріплені за Дрогобицьким дочірним лісогосподарським підприємством ЛГП «Галсільліс» та Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України».
Переважаючими листяними породами є дуб, бук, граб. Поширені також ясен, клен, липа, береза, ялина, сосна. У заплавах річок ростуть берест, вільха, верба.
2.2. Характеристика природньої та техногенної безпеки.
Для населення і території громади відсутній ризик виникнення надзвичайних ситуацій природнього і техногенного характеру.
2.3. Екологічний та санітарно-гігієнічний стан земель, водного та повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та радіаційного забруднення.
Ралівська сільська рада характеризується порівняно слабким розвитком промисловості, тому екологічне навантаження на навколишнє природне середовище незначне. Проте проблеми регіонального масштабу все одно залишаються.
Сучасна екологічна ситуація в Ралівській сільській раді потребує виконання ряду заходів організаційного і технічного напрямків, які частково стримуватимуть подальше наростання негативних процесів деградації довкілля. Однією з головних екологічних проблем громади є незадовільний технічний стан та застаріле обладнання очисних споруд та каналізаційних мереж. Відтак, очисні споруди на території громади потребують реконструкції. Крім цього, першочерговим завданням Ралівської сільської ради є здійснення заходів щодо запобігання руйнівній дії берегів річок від водних потоків - берегоукріплення.
Вирішення потребує питання проведення берегоукріплюючих та руслорегулюючих робіт для покращення екологічного стану заплави річок.
Також до найважливіших екологічних проблем громади слід віднести :
- проведення реконструкції очисних споруд с. Ралівка (на даний час знаходяться в аварійному стані, є технологічно і технічно застарілими);
- незначний рівень розвитку каналізаційної мережі на території громади, що спричиняє потрапляння стічних вод до ґрунту;
- невисокий рівень охоплення населення послугами з вивезення ТВП –близько 35 %, що очевидним чином призводить до забруднення довкілля;
- проблема якості питної води.
2.4. Небезпечні зони відвалів породи гірничо добувних підприємств, вугільних шахт, зон катастрофічного затоплення, затоплення паводковими водами, районів імовірних провалів та зсувів відсутні.
2.5. Результати інженерних і гідрологічних вишукувань та відомостей про наявність корисних копалин і підземних вод.
На території громади розвідане родовище:
джерело високо мінералізованої води типу нафтусі у селі Вільшаник.
2.6. Санітарно-гігієнічний стан водного та повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та радіаційного забруднення.
Основними джерелами викидів парникових газів в атмосферне повітря є:
-житловий сектор (в результаті споживання електроенергії та спалювання природного газу з метою забезпечення комфортних умов проживання);
-підприємства (в результаті споживання електроенергії та газу з метою забезпечення комфортних виробничих умов);
-транспортна сфера (з метою використання доріг створюються викиди в викопного газу в атмосферне повітря).
Слід відзначити, що характерною проблемою є забруднення території Ралівської сільської ради твердими побутовими відходами, оскільки на території працюють лише три перевізники (Самбірське комунальне підприємство «Об'єднане», ПП «ЕкоЗахідГруп», ФОП Сиса І. В.) з вивезення твердих побутових відходів, які заключають договори лише в тих населених пунктах, в яких є зручний для них доїзд. Тому, для вирішення даної проблеми Ралівською сільською радою проводитиметься конкурс щодо визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів, які охоплюватимуть усі населені пукти сільської ради.
2.7. Несприятливі гідрометеорологічні явища: лавини, селі, рівні поверхневих вод.
Гострою проблемою Ралівської сільської ради є підтоплення населених пунктів повеневими водами. З метою захисту від шкідливої дії вод у 2019 році розпочато будівництво захисної дамби протяжністю майже 4 кілометри вздовж річки Дністра. У зв’язку з припиненням фінансування, дані роботи не завершено і це створює небезпеку підтоплення господарських дворів мешканців с. Ралівка, с. Задністря та с. Хатки.
2.8. Стан здоров'я населення та впливу навколишнього природнього середовища на здоров'я населення.
Слід зазначити, що з кожним роком глобальне забруднення атмосферного повітря негативно впливає на стан здоров'я населення. Однак, на території Ралівської сільської ради цей вплив не значний, оскільки не зафіксовано жодного випадку масових захворювань громадян.
2.9. Наслідки реалізованих проєктних рішень містобудівної документації для довкілля, у тому числі для здоров'я населення.
При реалізації проєктних рішень містобудівної документації відсутні будь-які негативні наслідки для довкілля у тому числі для здоров'я населення.
Доцільно враховувати ці фактори, що при реалізації таких проектів передбачені належні заходи із зменшення негативного впливу на довкілля.
Розділ 3. Моніторинг використання землі.
Загальна площа земель Ралівської сільської ради становить 23096,1 га. Площа сільськогосподарських угідь становить 13335,9948 га, з них: 9500,8790 га ріллі, 859,7869 га сіножатей, 2550,0295 га пасовищ, 425,2994 га багаторічних насаджень. Решта земель - 179,7052 га - несільськогосподарські угіддя (господарські будівлі і двори).
Розподіл земель Ралівської сільської ради за категоріями земель показує, що в ній є найбільше земель сільськогосподарського призначення – 58,5%. Це великий процент, який говорить про один з можливих головних напрямків розвитку господарства громади. Землі лісогосподарського призначення складають 32,9%, житлової та громадської забудови 4,5%, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення 1,5%, землі водного фонду 2,0%.
Аграрний сектор є провідною галуззю економіки Ралівської сільської ради. Свою виробничу діяльність на території сільської ради здійснюють 10 фермерських господарств, які спеціалізуються на виробництві зернових та олійних культур, а також розведенні великої рогатої худоби.
Левову частину сільськогосподарських земель громади обробляють агрофірми ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед», ФГ «КОЛОС –К» та ФГ «Загвойський В.Р.». Основним видом діяльності є виробництво зернових (пшениця, кукурудза), олійних (ріпак) та бобових культур (соя), їх зберігання та реалізація.
З метою залучення інвестицій Ралівською сільською радою здійснюється пошук вільних земельних ділянок, що можуть бути використані для сільськогосподарського виробництва та комерційного призначення з метою включення їх до відповідного переліку для продажу права оренди на них на земельних торгах (аукціоні). Оскільки, за результатами аукціону зацікавлені особи набуватимуть права користування такими ділянками, перелік оновлюється за результатами виявлення нових перспективних ділянок. У 2023 році на земельних торгах (аукціонах) було продано 6 земельних ділянок (2 ділянки за межами н/п с. Вільшаник (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), 3 ділянки в с. Нагірне (для рибогосподарських потреб), 1 ділянка в с. Чуква (для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей).
Вигідне географічне та логістичне розташування відкриває перспективи будівництва складських баз. Безумовною перевагою є близька наявність залізничної станції. Інвестиційний потенціал також вбачаємо у розвитку сільськогосподарського, аграрного секторів (садівництво, тваринництво, птахівництво, бджолярство тощо).
Розділ 4. Моніторинг забудови
Шлях до сталого та гармонійного розвитку територій - це розроблення і впровадження в практичну діяльність містобудівної документації, яка є інструментом регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Стратегічні документи, у тому числі програми економічного, соціального та культурного розвитку територій повинні узгоджуватись з містобудівною документацією відповідного рівня.
Відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій має здійснюватися виключно на підставі затвердженої містобудівної документації. Зокрема, реалізація інвестиційних проектів потребує наявності планів зонування території або детальних планів територій для видачі забудовникам містобудівних умов та обмежень. Наявним прикладом для розвитку населення та забудови території є розроблений «Детальний план території земельної ділянки багатоквартирного житлового комплексу на території бувшого господарського двору в с. Ралівка (між вул. І. Франка , вул. Ольги Кобилянської та існуючими промисловими об'єктами) Самбірського району Львівської області. Із змінами.»
На сьогодні 12 населених пунктів громади забезпечені генеральними планами. Однак, наявна містобудівельна документація часто потребує внесення змін (оновлення).
Так, генеральні плани с.Ралівка, с.Нагірне, с.Городище, с.Сіде виготовлені у 2013 році, с. Задністря, с.Чуква, с.Кульчиці - у 2014 році, с.Вільшаник- у 1969 році, с.Блажів – у 1970 році. с.Воля -Блажівська, с.Звір –у 1975 році, с.Бережниця –у 1979 році. В інших населених пунктах громади генеральні плани відсутні.
Розділ 5. Моніторинг демографічної ситуації та розселення
Головним ресурсом регіонального розвитку є люди і головною метою розвитку є забезпечення потреб людини у якісному та безпечному житті. Львівська область є однією з найбільш населених українських областей з дуже високою щільністю населення та високим рівнем урбанізації (114 осіб на 1 км2 – у 2022 році). Однак, цей фактор пояснюється високим рівнем щільності обласного центру – м. Львів. Ралівська громада має середній порівняно з іншими громадами показник щільності населення – 65,04 особи на 1 км2.
Демографічний чинник є одним із визначальних для забезпечення стабільного розвитку громади. Від кількості працездатного населення і показників демографічного розвитку залежить розвиток трудового потенціалу і, як результат, надходження до місцевого бюджету у вигляді податку на доходи фізичних осіб, які складають основну частину доходів місцевих бюджетів.
Основним показником, що характеризує демографічний потенціал громади є чисельність населення та його динаміка.
Загальна кількість населення Ралівської сільської ради – 15136 мешканців, із них 33 % населення проживає у адміністративному центрі громади.
Таблиця 1. Структура населення громади
Гендерна структура населення, осіб |
Разом, в т.ч.: |
15136 |
Чоловіків |
7084 |
|
Жінок |
8052 |
|
Віковий розподіл, осіб |
0-17 років |
2914 |
18-60 років |
9113 |
|
Старше 60 років |
3109 |
|
Вікова структура населення, молодшого за працездатний вік, осіб |
Діти дошкільного віку |
996 |
Діти шкільного віку |
1918 |
За віковою структурою населення переважають особи працездатного віку
(60,4%).
За статевою ознакою населення громади поділяється наступним чином: 53 % - жіноче населення, 47% - чоловіче населення.
Рис. 1. Статева структура населення громади
Головними індикаторами демографічної ситуації в громаді є характер процесів природного та міграційного руху населення.
Частка померлих у громаді більше ніж в шестеро перевищує кількість народжених (за підсумками 2022 року). Міграційний рух населення характеризується позитивним сальдо – у 2023 році згідно звітності РТГ (реєстру територіальної громади) зареєстровано по Ралівській сільській раді 217 осіб, знято з реєстрації 185 осіб.
Більшість факторів, які впливають на демографічну ситуацію в громаді, формуються на загальнодержавному рівні і залежать від фінансово-економічного стану та добробуту населення. Подолання фінансової кризи та поліпшення економічного стану населення, що в свою чергу призведе до досягнення сталого демографічного розвитку, є тривалим і складним процесом.
Реалістичний варіант демографічного прогнозу розвитку Ралівської сільської ради до 2027 року передбачає, що кількість населення громади в кінці прогнозного періоду дещо збільшиться. Цей процес відбуватиметься в основному за рахунок механічного руху - перевищенням прибуття над вибуттям протягом всього прогнозного періоду, тоді як природний рух характеризуватиметься незначним скороченням.
Розділ 6. Моніторинг соціально-економічної діяльності
Останніми роками ринок праці України перебуває у стані трансформації, що супроводжується окремими негативними наслідками, зокрема пов’язаними з погіршенням умов зайнятості, поширенням сегменту нестандартної зайнятості тощо. Стан зайнятості населення є одним з основних індикаторів економіки, який відображає використання в суспільстві ресурсів праці.
Проблемними питаннями, характерними для ринку праці громади є: недостатня кількість робочих місць, активність «тіньового» сектору ринку праці, недостатня мотивація до праці населення внаслідок низького рівня заробітної плати, складнощі у працевлаштуванні неконкурентоспроможних на ринку праці груп населення тощо.
Частка осіб працездатного віку (18-60 років) становить 60,2 %, кількість офіційно безробітних осіб станом на 01.01.2023 року – 3,21% від загальної кількості населення.
Штатна чисельність працівників суб’єктів господарювання Ралівської громади у 2023 році становить 853 особи, що складає лише 9,98% від чисельності населення працездатного віку. Така ситуація говорить про значний рівень «тіньової» зайнятості, що зумовлює недоотримання у бюджет громади значного обсягу податку з доходів фізичних осіб, становить загрозу соціальної незахищеності жителів громади, зокрема щодо майбутнього пенсійного забезпечення, та уповільнює розвиток усіх населених пунктів через відсутність фінансових ресурсів в бюджеті.
Очевидним є зменшення кількості осіб усіх верств населення. Дуже багато людей виїжджають з країни на заробітки, і деякі залишаються за кордоном, що є стримуючим фактором у режимі відтворення населення та поступово призводить до скорочення чисельності осіб працездатного віку. Це призводить до погіршення економічних умов, занепаду соціальної сфери, обезлюднення та вимирання сіл.
Також важливим фактором є введений воєнний стан в Україні, що спричинює виїзд за кордон жителів, а також військову мобілізацію чоловіків для проходження служби та захисту держави.
Для залучення нових жителів до громади слід приділити увагу забезпеченню сприятливих умов для підприємницького сектора. Розвивати молодіжні освітні та підприємницькі проєкти, так як за віковим складом громада є представницею «молодих» громад. Також необхідно впроваджувати спеціалізовані програми управління зайнятості та безробіття – приховане безробіття значно відрізняється від обсягу зареєстрованих безробітних. Проєкти мають бути спрямовані на потреби населення та отримання підтвердження, що їх реалізація принесе значну користь до розвитку людського потенціалу.
Основними завданнями Ралівської сільської ради для підвищення рівня та якості надання адміністративних послуг населенню є: впровадження практики надання в ЦНАП всіх базових груп адміністративних послуг та інших послуг шляхом їх інтеграції до ЦНАП та/або отримання органом місцевого самоврядування повноважень з надання послуг, в т. ч. завдяки створенню віддалених місць для роботи адміністраторів, залучення старостатів до надання окремих адміністративних послуг. Така мережа ЦНАП сприяє створенню прозорої і підзвітної багаторівневої системи врядування, яка реагуватиме на потреби громадян, а також сприяє зростанню кількості робочих місць навіть в невеликих населених пунктах.
Розділ 7. Моніторинг просторових зв’язків та транспортної діяльності
7.1.Транспортне сполучення (мережа автобусних маршрутів загального користування)
На сьогодні на території Ралівської територіальної громади курсують 17 автобусних маршрутів загального користування, які обслуговуються 27 транспортними засобами. Послуги надають 2 перевізники (ТзОВ «Самбірське АТП-14608», ПП «Дрогобич-Автотранс»). Організатором перевезень на зазначених маршрутах є управління транспорту та зв’язку облдержадміністрації (21автобус), Самбірська районна державна адміністрація (8 автобусів).
7.2. Залізничні перевезення
Залізнична транспортна мережа Ралівської територіальної громади представлена ділянкою залізниці Самбір-Стрий, та зупинними пунктами Ралівка, Ралівка та Кульчиці виробничого структурного підрозділу «Львівської дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» протяжністю 4 км.
Розділ 8. Моніторинг інфраструктури
8.1. Дорожнє господарство
Транспорт займає одну з провідних ролей як у внутрішніх, так і в зовнішніх зв’язках громади. Насамперед вагомий внесок в розвиток даної галузі в Ралівській сільській раді, а також її господарсько-економічної діяльності, відіграє наявність територіально вигідних зовнішніх транспортних шляхів сполучення. Це дає змогу задовольняти потреби виробництва і населення у вантажних та пасажирських перевезеннях.
Автомобільна транспортна мережа складається з автомобільних доріг загального користування та доріг і вулиць комунальної власності:
- дороги державного значення (Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий); (Мостиська-Самбір-Борислав) – 30,6 км;
- дороги місцевого значення (Кружики-Нагірне; Нагірне-Звір; Звір-Лукавиця; Городище-Східниця; Блажів-Черхава; (Страшевичі-Задністря)-Чуква; Вільшаник-Трояни; Страшевичі-Задністря; Глибоч-Трояни; Мала Спринька-(Звір-Лукавиця); Лукавиця-Лопушно; (Львів-Ужгород)-Хатки; (Нижанковичі-Стрий) –Ралівка, Сприня-Підбуж – 76,3 км.
Протяжність доріг комунальної власності складає – 68,785 км.
Транспортне сполучення між населеними пунктами громади та з районним/обласним центром є добрим, протяжність доріг наведені у таблиці 1
Таблиця 1.
№ |
Назва старостинського округу |
Протяжність доріг км. |
1 |
Кульчицький старостинський округ |
7,536 |
2 |
Вільшаницький старостинський округ |
12,6 |
3 |
Монастирецький старостинський округ |
7,5 |
4 |
Блажівський старостинський округ |
4,2 |
5 |
Чукв’янський cтаростинський округ |
11,7 |
6 |
Городищенський старостинський округ |
2,6 |
7 |
с. Ралівка, с.Нагірне, с.Задністря |
22,649 |
|
Разом |
68,785 |
За типом покриття дороги Ралівської громади можна розділити на такі типи: з асфальххно-бетонним покриттям, з білим гравійним покриттям, ґрунтові дороги. Практично всі дороги потребують проведення капітального або середнього ремонтів. Окрім того, проблемою є відсутність тротуарів в населених пунктах громади.
8.2. Зв’язок
Телефонний зв’язок на території Ралівської громади забезпечується мобільними операторами «Київстар», «Vodafone Україна» та «Lifecell».
На території громади працює відділення «Укрпошти» та «Нової пошти».
Інтернет-послуги надає провайдер ТОВ «РАДІО НЕТВОРК». Населені пункти Ралівської громади на 88,0% охоплені мережею Інтернет. З кожним роком число Інтернеткористувачів збільшується.
Станом на сьогодні здійснюється поступове перетворення усіх державних послуг на зручні онлайн-сервіси. Для того щоб кожна фізична чи юридична особа мала можливість скористатись такими послугами є потреба у забезпеченні якісним мобільним зв’язком та інтернетом.
Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 471, одним із пріоритетних завдань Уряду визначено розвиток мереж доступу до Інтернету, створення умов для мобільних технологій четвертого та п’ятого поколінь та забезпечення доступу соціальних закладів інфраструктури.
Так, Міністерство цифрової трансформації до 2024 року планує забезпечити доступом до швидкісного інтернету 95% транспортної інфраструктури і населених пунктів та формування єдиного бачення щодо цифрового розвитку та надання мешканцям країни якісного мобільного зв’язку. Відсутність такого зв’язку зараз гальмує розвиток бізнесу на цих територіях, а також знижує потенціал для туристичної галузі нашого регіону.
Швидкісний мобільний Інтернет частково відсутній (слабкий сигнал) у таких населених пунктах громади: с.Нагірне, с.Сіде, с.Городище, с.Сприня.
Розділ 9. Моніторинг реалізації містобудівної документації
При розвитку населених пунктів Ралівської сільської ради рішення містобудівних проектів розроблені з дотриманням чинного законодавства у сфері містобудування та архітектури.
Забезпечення населених пунктів громади містобудівною документацією створить потенційні можливості для їх розвитку з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів під час забудови та іншого використання території, розподіл земель для цільового призначення містобудівних потреб, забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку населених пунктів, що в свою чергу залучить інвестиції та збільшить надходження до місцевого бюджету.
Розділ 10. Висновки щодо доцільності внесення змін до містобудівної документації
Поза сумнівом, найважливішою потребою, реалізація якої матиме вирішальний вплив на соціальну ситуацію в громаді, є економічний розвиток громади, в результаті якого будуть створені нові робочі місця. Важливою є підтримка активності мешканців громадою у створені власного бізнесу, так і в розвитку сучасного сільського господарства та переробної галузі.
Нині актуальним є формування сприятливого середовища для малого та середнього підприємництва; організація навчання підприємництву; інформування про можливості участі у програмах розвитку малого та середнього підприємництва; долучення до донорських програм, які повинні привести до збільшення кількості підприємців та стати ще одним потужним важелем розвитку громади.
З метою просування інвестиційних можливостей громади серед потенційних інвесторів необхідно розробити Інвестиційний паспорт Ралівської сільської ради.
Першочерговим завданням для громади є підвищення інвестиційної привабливості території громади за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, державної субвенції, коштів обласного бюджету, міжнародної технічної допомоги та інших джерел фінансування.
Місцеві цільові програми – механізм планування та управління місцевим розвитком. Особливістю застосування цього механізму є те, що місцеві цільові програми дають змогу не тільки планувати відповідні видатки місцевого бюджету, а й залучати додаткове фінансування у вигляді цільових трансфертів з державного бюджету надходжень у рамках державно-приватного партнерства, інвестицій, кредитів тощо, у такий спосіб збільшуючи дохідну частину місцевого бюджету.
Серед ключових напрямів роботи можна виділити:
- Проведення міжнародних заходів в рамках реалізації транскордонного співробітництва.
- Інституційне зміцнення транскордонного співробітництва.
- Презентаційна, виставково-ярмаркова діяльність.
- Реалізація пріоритетних грантових проектів громади.
- Залучення іноземних інвестицій.
- Сприяння розвитку туристичної діяльності.
Ралівська сільська рада має налагоджені партнерські відносини з Гміною Беско (Саноцький повіт Підкарпатське воєводство, Польща) – угода про співпрацю від 29.06.2016 року.